Боротьба Харкова за право прийняти матчі Євро–2012 принесла місту як мінімум два неймовірні результати: об’єднала до цього непримиренну керівну еліту навколо спільної ідеї і перетворила місто на один великий будівельний майданчик. Враз стало модно висаджувати клумби, відкривати «сплячі» фонтани, білити фасади будинків. Але водночас несподівано виникло дивне за своєю природою лихо. Виявляється, частина городян негативно реагує на красу і навіть бореться з нею — шляхом знищення.
Найбільше незлюбили вандали чомусь квітковий годинник на проспекті Гагаріна. Величезне панно, викладене зеленню у вигляді циферблата, погромники руйнували вже разів тридцять. А недавно, поскручувавши стрілки, вирвали й сам годинниковий механізм. Аби полагодити витвір ландшафтного мистецтва, мерія мусить знайти 35 тисяч гривень. Чиновники кажуть, що цей погром, найвірогідніше, вчинили уболівальники матчу «Металіст» — «Рієка», які у такий дикунський спосіб відзначили перемогу своєї улюбленої команди.
Дісталося від уболівальників уже й фактично відремонтованому до Євро–2012 стадіону «Металіст». За останні рік—два головна спортивна арена області змінилася до невпізнанності, виблискуючи новеньким табло, біговою доріжкою, добротним ремонтом, розкішними кріслами. Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Сергій Стороженко, тепер на територію стадіону люблять заходити навіть молоді мамочки з дитячими візочками, аби їхні малюки змалку звикали до краси. Але те, що упорядники спортивного комплексу побачили після усе того ж легендарного матчу з «Рієкою», змусило їх волати «пробі». «Усе навколо, вибачте на слові, запльоване, скрізь валяються жуйки, недопалки, шкаралупа від насіння, — каже Сергій Стороженко. — Ми змушені були наймати цілу армію (майже 100 чоловік), щоб усе чистити й мити».
Харківський куратор Євро–2012 поділився враженнями від матчу, організованого у Відні на честь 100–річчя австрійського футболу. Оглянувши спорожнілі після гри трибуни, він не помітив жодного папірця: глядачі все зібрали у пластикові стаканчики й віднесли до урн. Стороженко наголошує, що до «Європи–2012» треба готувати не лише аеропорт із готелями, а й себе, продемонструвати гостям свій високий рівень культури.
А щоб процес самовиховання відбувався активніше, чиновники мерії вирішили встановити біля вже згаданого годинника та на площі Архітекторів (ще одне місце біснування харківських вандалів) спеціальні відеокамери. За однією з них спостерігатимуть співробітники Червонозаводського відділення міліції, за іншим — податківці. А відтак харків’яни невдовзі узнають своїх «героїв» в обличчя, бо їхні подвиги, зафіксовані цифровою технікою, чиновники обіцяють регулярно «крутити» по місцевому телебаченню. Штраф теж вандалам гарантований — 10 зарплатних мінімумів або виховання працею на суспільно корисних роботах.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
