Поріг життя
Те, що Павло Архипович хоче зустрітися зі мною у Спілці письменників, дійшло до мене через десяті руки. Навколо — коло недоброзичливців, а Загребельний зустрічає мене у кожусі, на носі — масивні окуляри. Ми вітаємося, він бере мене — худого («Письменник має бути худим») — за плечі й проводить у двір...