Непокірні українці знову вирішили здійснити спробу переглянути заборонену в Україні комедію «Бруно». Нагадаємо, що приватний журналістський показ у Києві закінчився вибухом димової шашки. Тепер за справу взялися «анархісти» з мистецького об’єднання «Остання барикада», які покажуть «Бруно» в Гуляйполі на «Махно–фесті». Днями про це оголосив оргкомітет фестивалю. Навіть піар–акцію влаштували: мовляв, український показ схвалила сама Комісія з питань захисту суспільної моралі. Проте, як виявилося, це лише жарт від голови «Останньої барикади» й нардепа Олеся Донія. Але показ усе ж відбудеться.
Герої скандальної комедії заговорять українською голосами Артема Полежаки, Сашка Лірника, Лесі Добрий–Вечір, Сашка Недонія (читай — Олеся Донія). Звукорежисер дубляжу — відомий майстер аранжування Григорій Лук’яненко з гурту «Рутенія». Працювали над англомовною версією картини, скачаної з інтернету. За деякою інформацією, на репетиційній базі цього ж гурту й чаклували над синхронним перекладом «Бруно».
Озвучувати головного героя довірили не абикому — відомому поету–слемеру Артему Полежаці. Щодо свого героя поет жартує: «Я вже не розрізняю: де Бруно, де я. Доводиться якось із цим жити...» На його думку, більшість того, що показують по телевізору, аж ніяк не сприяє моралізації суспільства, й українського зокрема. «А стосовно «Бруно», — говорить Полежака, — я взагалі не розумію, чому його заборонили».
Із власних джерел «УМ» стало відомо, що на певний час переклад фільму, а отже, і показ опинилися під загрозою — захворів «головний голос» комедії, а заміни достойної — годі шукати. Артем Полежака на запитання про хворобу загадково усміхається. «Якщо щось доленосне має статися — воно неодмінно станеться, — зазначає він. — У житті нашої держави в цьому році такою доленосною і знаковою подією судилося стати виходу «Бруно» в українському перекладі. Ну... і виборам Президента, звичайно...»
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
