Розірвані чари Батурина

У середині 80–х років журналісти знаменитої на той час «Литературной газеты» назвали у своєму нарисі палац Розумовського у Батурині «зачарованим», маючи на увазі його нещасливу долю — два століття переходу з рук у руки, пустки та шість невдалих реставрацій. Але, здається, цього року — через 210 років із початку будівництва — «зачароване» коло нещасть нарешті розірвано. Цієї суботи Президент України урочисто відкриє відреставровану пам’ятку архітектури для загального доступу. Таким палац не бачили навіть за часів останнього гетьмана України.

Спроби реставрації палацу, за словами Володимира Павленка, начальника обласного управління архітектури і містобудування, почалися ще в 1911 році. Але то війни заважали, то брак коштів. Лише після 2003 року на державному рівні ухвалили програму відновлення гетьманської столиці, й почалася шоста, остання, реставрація батуринського палацу. Вирішальну роль у відродженні палацу і в цілому Батурина як історичного центру національного значення відіграла позиція Президента України Віктора Ющенка. У 2005 році з його ініціативи українські меценати почали вкладати кошти у реставрацію палацу, відновлення пам’яток історико–культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Під час пам’ятної зустрічі Президента й українських бізнесменів у Батурині, коли їм було запропоновано «скинутися» на гетьманську столицю, а потім поїхати поїсти козацького кулешу з главою держави, один із підприємців тоді сказав приятелю: «Чуєш, а ти ніколи не куштував страви вартістю 1 мільйон?» У 2005 році меценати зібрали 36 мільйонів гривень. Дванадцять із них пішли саме на реставраційні роботи в палаці Розумовського. Відроджували гетьманську столицю понад півтисячі майстрів.

На реставрацію витратили близько 45 мільйонів гривень як державних коштів, так і меценатських пожертв. Одначе за державною програмою їх повинно бути не менше 67 мільйонів, тому не всі задумки, наприклад, створення парку чи головного в’їзду до палацу з боку річки Сейм, на жаль, поки що вдалося зробити. «У минулому році на роботи з реставрації в заповіднику «Гетьманська столиця», в тому числі й на роботи в палаці з державного бюджету ми мали отримати 123 мільйони гривень, — розповідає Володимир Павленко. — Однак недоотримали 43 мільйони. Облдераждмінстрація як замовник робіт подала заявку до Кабінету Міністрів на цю суму у поправках до бюджету, але Кабмін її відхилив. У результаті виник борг перед підрядником «Укрреставрація» десять мільйонів гривень. Минулого року ми дуже просили закінчити роботи у палаці, щоб не перериватися на зиму. Вони пішли назустріч, за що ми дуже вдячні».

Володимир Павленко каже, що таким палац не був навіть у XIX сторіччі. «Інтер’єр палацу відновлено у стилі кінця XVIII — початку XIX століть, за зразок бралося оздоблення палаців у Санкт–Петербурзі та Павловська, до яких док­лав руку архітектор Чарлз Камерон. Українські меценати допомогли прикрасити палац як старовинними картинами, так і сучасними — із зображенням самого гетьмана, його родини, козацької старшини. А родзинкою можна назвати дві зали для прийому гостей на другому поверсі, над яким розміщена кімната для оркестру. Зали прикрашають чотири кришталеві люстри, виготовлені майстрами «Укрреставрації», вартістю 120 тисяч гривень. У Європі такі люстри коштують у кілька разів більше.

Побачити і помилуватися оздобленням палацу Розумовського до останнього часу могли тільки працівники заповідника та офіційні делегації. Між тим інтерес до Батурина і до палацу Розумовського зокрема — дуже великий. Тільки за останні шість місяців у місті побували майже 60 тисяч гостей.