Парадний кітель для кадета

У звичайних українських школярів зараз канікули й літні розваги. У вихованців Київського військового ліцею імені Івана Богуна зараз на думці не дівчата і блаженне неробство, а парад на майдані Незалежності. За два дні до урочистостей хлопці хвилюються, готують білосніжні кітелі й не забувають про військові забобони. Про секрети «парадної кухні» намагалися довідатися і кореспонденти «України молодої».

Стали барабанщиками заради параду

Вони не дуже люблять сало. Але зараз, «на привалі», бутерброди зі «стратегічним» продуктом , сиром та чаєм (це додаткове посилене харчування!) серед богунівців розлітаються на «ура». «Коли голодний і втомлений, сало дуже гарно їсться», — зі знанням справи запевняють ліцеїсти, вмостившись після тренування на траві обабіч плацу. Охоче віриться! З їхніми–то навантаженнями. Уже більше місяця, попри спеку і дощ, по шість годин щодня ці юнаки, ще й не всі з яких мають паспорти, карбують кроком асфальт — усе заради параду. Їх чітко вишикували — ідеальний стрій і діагональ, відстань до сусіда — витягнута рука. І жодного права на помилку. П’ятнадцятихвилинної перерви вистачає, аби перекусити, випити води та вмитися (хлопцям на плац для цього навіть винесли спеціальну ванну) — і знову в «бій».

Ліцеїсти поділені на дві «коробки»: перша — єдині барабанщики на параді, вони відкриватимуть його, другий батальйон богунівців парад закриватиме. Барабани, як зізнаються хлопці, до рук узяли вперше в житті тут, у військовому ліцеї. «У нас був дуже серйозний конкурс — відібрали кращих серед кращих, — не без гордості переконує ліцеїст–барабанщик Вова Шапошніков. — Тепер ми практично спимо з барабанами: кожен відповідає за свій, усі інструменти підписані — он ярлики висять». Крокують хлопці вправно — наче все життя у військових «ходять»: на обличчях — «професійна» суворість, на ногах — нестерпні мозолі. «Та позаживає! — каже «суворовець» Роман Ткачук. — Головне, що в параді участь візьмемо — не кожному в 16 років така честь випадає».

Про те, що не кожному «світить» парадний розрахунок на майдані, особливо добре знають «запасні» богунівці — вони раді в разі потреби замінити колег з основного складу. Але можуть так і не вийти на парад — ніхто з 232 щасливчиків поступатися місцем у «коробці» не хоче.

Одна ж лише парадна форма чого варта — ефектна, біла. Правда, мороки з нею чимало — її готовність у хлопців офіцери перевіряли неодноразово. «Розміщення нашивок, погонів, аксельбантів має бути ідеальним — вимірюємо лінійками все до сантиметра, — каже Владислав Кушнір, — буває, що по кілька разів доводиться перешивати».

Він крокував для Сталіна з четвертаком у чоботях

Наставники–офіцери за тренуванням парадних розрахунків ліцеїстів спостерігають із суворістю, колишні ж випускники училища — не без ностальгії: кожен згадує свій парад. Ось, наприклад, Володимир Рейсик, випускник 1956–го року, доктор технічних наук та ще й віртуозний піаніст крокував для самого... Сталіна. «Тоді кращі військові суворовські училища залучали до участі в параді в Москві, — згадує колишній суворовець, спостерігаючи за ходою юних спадкоємців, — і наше Київське училище двічі брало участь у таких парадах. Серед його учасників був і я — приймав парад тоді Сталін».

З того часу минула ціла епоха, а традиції та військові забобони у «суворовців» лишилися. «Ми завжди боялися, щоб туфлі не злетіли на параді, — сміючись, згадують брати–близнюки — Роман та Віталій Сазонови, які закінчили Київське військове училище 20 років тому. — Був навіть випадок, коли на самому параді у «суворовця» злетіла туфля. Відтоді їх прив’язують до ніг — це вже справжня традиція. Хто скотчем, хто резинкою». Нинішні ліцеїсти традицій теж дотримуються — «кріплення» вже змайстрували. Такі ж «запобіжні заходи» чекали й на кашкети. Роман та Віталій Сазонови підтверджують: аби головні убори не лишилися на асфальті, їх до підборіддя «фіксують» капроновою волосінню або ниткою уже не один рік — так надійніше. Більш старшим «суворовцям» теж доводилося хитрувати, однак їм скотч для взуття був не потрібен. «Ми в кирзових чоботах крокували, — згадує Володимир Рейсик, — і якщо онуча, не дай, Боже, неправильно загорнулася — все, пиши пропало, — мозолі гарантовані».

Деякі «традиції» для ніг — не гірше зібганої онучі. Але дотримуватися їх — свята справа. «Знаємо! — вигукують ліцеїсти: — У туфлі треба класти четвертак — на удачу. Ми й гривню постелимо — аби точно пощастило».

На удачу та для кращого «звучання» маршу ліцеїсти (власне, як і всі решта учасників параду) набили на взуття спеціальні металеві пластини. Ці «підкови» часто відлітають під час параду — глядачі згодом розбирають їх на сувеніри.

«Це не просто хода! Це — відчуття ліктя»

Однак на одних підковах далеко не заїдеш: запорука вражаючого параду — виснажливі тренування. «Ви подивіться, всі хлопці мокрі від поту, — коментує крокування президент Кадетської співдружності Віктор Яцина, «суворовець» із 30–річним стажем, — це тільки видається дуже легкою справою. Але це величезна праця! Особливо для 16–річних хлопців. Ноги в усіх стерті й укриті мозолями, тіло ломить від утоми. Але вони тримаються! Увесь парад від початку до кінця триває лише 16 хвилин, його учасники проходять перед трибуною з Президентом упродовж 5–10 секунд. Але заради цього витримують кількагодинні тренування. І сприймають це за честь». Колишні випускники згадують, як від виснажливої муштри й несамовитої спеки хлопці навіть непритомніли. Проходять необхідний інструктаж у разі критичної ситуації й нинішні ліцеїсти. Вони знають, як, не дай, Боже, стане зле — потрібно присідати.

Однак наставники ліцеїстів запевняють: до остаточного списку учасників параду потрапили найбільш витривалі хлопці. «Вимоги до здоров’я ліцеїста у нас дуже високі, — каже начальник військового ліцею Ігор Тхоржевський, — згідно з нормами Міністерства оборони, ліцеїст — мало не найздоровіша людина у Збройних силах України. Тут потрібно мати й відповідний фізичний рівень, і нервово–психічну стійкість».

Знавці зауважують: парад тільки здається бездумним крокуванням. «Насправді в стройовій підготовці криється глибока військова філософія, — запевняє Володимир Чеповий, голова правління Кадетської співдружності. — Головне в ній — відчуття ліктя. Коли хлопці перебувають у строю, вони починають відчувати один одного — за одним лише порухом розуміють товариша. У бойових ситуаціях це надзвичайно важливо — і це багатьох рятувало у гарячих точках».

Про бойові подвиги, на щастя, ліцеїстам ще думати зарано — їм би парад пережити. За вдалу участь у ньому хлопці отримають медалі та два тижні додаткового відпочинку вдома. Уже навіть плани на нього мають. «15 хвилин — і ми на морі», — дражняться з «бойовими» колегами брати–одесити Олександр та В’ячеслав Кокоровець. Але замість моря на ліцеїстів чекає завтрашня остання репетиція на майдані. «У вівторок ми вже там тренувалися, — каже ліцеїст Роман Ткачук, — йшли строєм від самого ліцею на майдан і співали хором пісні — нам сигналили машини й махали руками перехожі. Відчуття варті пережитих складнощів!»

КРОКОМ РУШ!

На майдані чекатиме «Хаммер», у небі — «Руслан»

У 18–ту річницю незалежності України в пішому строю головною вулицею столиці крокуватимуть майже 3400 військовослужбовців. Завтра на майдані їх можна буде побачити у повній бойовій готовності — увечері пройде генеральна репетиція параду (попередня відбулася у вівторок). Свій вишкіл покажуть моряки і правоохоронці, десантники, прикордонники і рятувальники. Поруч із досвідченими вояками крокуватимуть курсанти і слухачі семи військових навчальних закладів Міністерства оборони. Задаватимуть урочистий настрій 18 оркестрових колективів Збройних сил України. Як повідомляє прес–служба Міноборони, відмінністю цьогорічного параду військ стане не проїзд колон військової техніки і озброєння, як було в минулому році, а її демонстраційний показ. Більше 20 зразків озброєння і військової техніки буде розміщено на Хрещатику від майдану Незалежності до Європейської площі.

Уперше киянам та гостям столиці будуть представлені такі новинки вітчизняного оборонно–промислового комплексу, як танк «Оплот», БТР–4 «Ладья» та легкоброньований транспортний засіб «Дозор–Б». Покажуть і новітню вітчизняну бойову броньовану машину для сил спеціальних операцій ББМ «Козак». Крім того, усі бажаючі зможуть побачити й сфотографувати бронетранспортери, бойові машини піхоти, танки, реактивні системи залпового вогню, зенітні гарматні ракетні комплекси, автомобіль «Хаммер».

Очікується, що на честь параду в небо підніметься 35 літаків. Окрім військових, глядачі зможуть побачити демонстраційний проліт і цивільних суден: Ан–148, вантажного «Руслана» і «Мрії». Закінчиться святкування салютом о 22–й годині.

Загалом на парад буде витрачено 70 мільйонів гривень — приблизно стільки ж, як і минулого року. І попри сумніви у доцільності таких витрат в умовах кризи, військові чиновники запевняють: гроші не викинуто на вітер — вони «працюють» на бойову готовність наших військових та техніки. Адже, мовляв, підготовка до параду — це і є невід’ємна частина підготовки військ.