Черговий етап розіграшу національного Кубка подарував уболівальникам кілька надзвичайно цікавих протистоянь, вивів до 1/8 фіналу сільську команду з другої ліги і став нещасливим одразу для п’яти клубів елітного дивізіону. Щоправда, лише один із них змагався проти представника нижчого класу, решта ж зустрічалася з колегами з прем’єр–ліги.

Недарма Ірина Дерюгіна, віце–президент Федерації гімнастики України, так спокійно говорила про шанси наших дівчат на київському етапі Кубка світу, розповідаючи паралельно про дещо упереджене ставлення арбітрів до українських «художниць». Удома, як відомо, і рідні стіни допомагають, тому в минулі вихідні у столичному Палаці спорту виблискувала лише одна зірка — Ганна Безсонова. Незмінний лідер нашої збірної, яка презентувала публіці свої нові програми зі скакалкою та стрічкою, виграла всі можливі золоті нагороди. У суботу вона була найсильнішою в багатоборстві, наступного ж дня Ганні підкорилися вершини у фіналах окремих програм.

Україна здавна має добрі легкоатлетичні традиції. Медалі на найпрестижніших змаганнях наші спортсмени регулярно завойовували як у формі збірної СРСР, так уже і в часи незалежності. В олімпійських делегаціях «синьо–жовтих» саме легкоатлети мають найбільше представництво.

Справжньою легендою «королеви спорту» став донеччанин Сергій Бубка, котрий у секторі для стрибків із жердиною тріумфував на перших шести (!) чемпіонатах світу поспіль, починаючи з дебютного в Гельсінкі 1983 року й завершуючи форумом в Афінах у 1997–му. Чемпіонат у Греції взагалі став для України найуспішнішим — здобувши сім медалей, наша збірна посіла п’яте, найвище для нас, місце командного заліку. Узагалі ж із жодного турніру українці не поверталися без дорогоцінних відзнак.

Те, що в календарі подій року немає Олімпійських ігор, ще не означає, що нічого грандіозного в світі спорту не відбувається. Навпаки — це надає кожному виду шанс підкреслити свою видовищність і значимість на тлі інших власними змаганнями: чемпіонатами світу чи континенту. І при цьому не просто зібрати під свої прапори власних прихильників, а спробувати зацікавити тих, хто випадково потрапив у глядачі, аби вони також «захворіли» ним.

Учора ввечері в Естонії визначалося, чи продовжить наша збірна боротьбу за збереження прописки в еліті європейського баскетболу. Чергова поразка практично поставила б хрест на цих мріях. З іншого боку, перед візитом до Балтії підопічні Валентина Мельничука суттєво поліпшили собі настрій, адже в Києві обіграли команду Угорщини — ту саму, що так познущалася над «синьо–жовтими» у першому турі кваліфікаційного турніру.