Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Від початку — а таким слід вважати 99–й, коли Росава зібрала перший врожай музичних нагород на різних імпрезах, вона вже суттєво відрізнялася від співаючого поп–бомонду передусім розвинутою внутрішньою музичною культурою. Її жодним чином не торкнулася тотальна профанація а–ля «Фабрика зірок» або щось подібне... У музику вона увійшла легко і просто : її батько Вадим Янчук диригував оркестром і був трубачем. У 1994–му Олена Янчук — ще не Росава — виграла престижну стипендію і навчалася у канадському коледжі «Лестер персон», де спеціалізувалася на класичному джазовому вокалі. Свої перші пісні вона написала разом з Едуардом Приступою — учасником «Танку на майдані Конго», пізніше — соло–артистом на ім’я Неділя. Їхня версія синтезу народного мелосу з ультра–сучасним тріп–хоповим аранжуванням виглядала природно і стильно. Про це свідчить дебютник «Просто неба» — спільний проект тандему «співачка–композитор» та відомої студії «Гадюкіни рекордз». Далі були «Колисанки» — дуже симпатична суміш авторських і народних колискових за участю групи «Гурт Йогурт» у повному складі. Схильність до рафінованих джазових експериментів продемонстрував минулорічний диск Lotus feat. Rosava — виразний продукт спільних композиторських візій Леоніда Титова і Росави. Новий альбом «Тепер і потім», спродюсований самою Росавою, співачка присвятила десятиліттю творчої діяльності. Але найголовнішим є нова і несподівана якість пісенного матеріалу, який вона сама окреслює як «урбаністичну романтику». Цього разу Росава презентувала своє бачення поп–культури з наголосом на слові «культура». Пісні не те що не захаращені звичними штампами мас–культу, вони просто світяться новизною, радістю, свіжістю. Цей диск — рідкісний на наших теренах зразок небанальної, розумної поп–музики. Зовсім невипадково в альбомі задіяні Тетяна Шамшетдінова, Геннадій Сидоров, Свєтіслав Грбіч, який додав сербського колориту. Усі вони — аранжувальники і виконавці з двох споріднених колективів — «Аби МС» і Shopping Hour, які нині є справжніми флагманами модерного українського тріп–хопу.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>