Хоча нашій країні поки що далеко до Сполучених Штатів, де в одному окремо взятому місті, приміром, може бути прийнятий закон про те, що, скажімо, прив'язувати крокодилів до пожежних гідрантів заборонено, як у Новому Орлеані, але подібної дивини і в нас вистачає. Зокрема, в Рівному. Тут виконуючий обов'язки голови Ради директорів ВАТ «Рівнеазот» пан Михайло Заблуда, призначений на посаду декілька місяців тому, видав розпорядження, що починається словами: «Наказую працівникам підприємства по медичну допомогу звертатись у медико-санітарну частину ВАТ «Рівнеазот». Далі у цьому ж документі розшифровувалося, що саме має робити хворий в інших життєвих випадках.
Якщо, скажімо, захворювання (грип чи перелом кінцівки, очевидно, байдуже) спіткало у вихідні дні й примусило звернутися до лікувального закладу, що не підпорядковується адміністративно хімічному гіганту Рівненщини, потерпілий працівник підприємства у наступний після вихідного день зобов'язаний з'явитися до медсанчастини Рівнеазоту «для проходження подальшого лікування». Окрім того, він зобов'язаний пройти лікувально-кваліфікаційну комісію МСЧ, інакше виданий іншим лікувальним закладом лікарняний лист оплачений не буде. А цеховим комісіям із соціального страхування, у свою чергу, запропоновано «в сумнівних випадках... відвідувати хворих працівників підприємства вдома». Про порушення амбулаторного режиму, зрозуміло, слід доповідати головному лікарю. Наразі, напевне, для поліпшення лікування, лишається тільки одне — проводити щоденне шикування пацієнтів з віддачею рапортів на кшталт: «Хворий Петренко до уколу готовий!». А чом би й ні? Тим більше у нас, де народ полюбляє «косити» від роботи завдяки лікарняним.