Мiльярд нас «зiгрiє»

      НАК «Нафтогаз України» та Харківська облдержадміністрація вже вкотре продемонстрували своє вміння домовлятися у справі, що входить до кола їхніх спільних інтересів. Нещодавно компанія-монополіст і облдержадміністрація одного з найбільших газодобувних регіонів країни провели спільну колегію. Основний її підсумок доволі оптимістичний: колишні протиріччя і навіть мінуси в теперішній роботі не послаблять тандем партнерів, приречених на співпрацю.

      Приводом зібратися стала непересічна, як на сьогодні, подія — завершення будівництва Хрестищенської компресорної станції. Після того, як новий об'єкт буде введено в експлуатацію, рівень газодобування на п'яти родовищах області зросте до мільярда кубів блакитного палива на рік. Але ця приємна новина має і сумний відтінок. За словами голови правління «Нафтогазу України» Юрія Бойка, запасів вітчизняної сировини, яка значиться за НАКом, вистачить максимум на 25 років. Але при цьому, як повідомив голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, галузеві компанії не поспішають вкладати кошти у розвідку та розробку нових газових та нафтових родовищ. Збільшити обсяги видобутку останнім часом їм вдалося, в основному, завдяки підвищенню робочого тиску в існуючих свердловинах, а не введенню в експлуатацію нових об'єктів.

      Північна частина Харківщини, як запевняють фахівці, з точки зору газодобування, нагадує цілину. І хоча вищезгадана територія є менш перспективною за своїми запасами природної сировини, тут ще тридцять років тому геологи знайшли дванадцять родовищ. Відповідно до спільної програми на цій ділянцi ще у позаминулому році було заплановано розпочати сейсмопошук з вивчення надр. Але оскільки дочірня компанія НАКу — «Укргазвидобування» — не отримала ліцензії на проведення такої роботи, цілина залишилася «неораною». З аналогічної причини було призупинено геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку й інших ділянок. Тому харківські управлінці просили керівників НАКу пролобіювати їхні спільні інтереси на столичному рівні. А також вкотре звернули увагу представників компанії на виробничий потенціал промислових гігантів області. Одразу кілька з них уже готові розпочати випуск бурової техніки, яку сьогодні НАК імпортує з Росії.

      До розряду «просили» можна віднести і наступний факт. На території Харківщини сьогодні добувають сорок відсотків вітчизняного газу та нафти. Проте лише до 42 відсотків населених пунктів регіону дійшло сьогодні блакитне паливо. Найгостріше питання газифікації наразі стоїть у північних районах. Тобто саме у тій частині Харківщини, яка найменш освоєна НАКом.

      Власне, ситуацію, коли газодобувна область має від цієї галузі більше клопотів, ніж дивідендів, харківські управлінці намагаються змінити вже досить тривалий час. Але їхні зусилля так і не увінчалися суттєвим успіхом. Скажімо, минулого року на соціальний розвиток регіону НАК запланувала виділити скромні п'ятнадцять мільйонів гривень. Проте фактично область отримала лише 70 відсотків цієї суми. А відтак було заморожено будівництво лікарні у Богодухові та школи у Валках. Євген Кушнарьов запропонував Юрію Бойку відповідальніше поставитися до цього партнерства, оскільки зазначене у планах джерело фінансування практично неможливо замінити іншими джерелами.

      Емоційне «так далі не можна» пролунало і з приводу зруйнованих важкою технікою НАКу харківських доріг і збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Скажімо, якщо у позаминулому році Харківщина прийняла на себе «удар» від компанії у розмірі 352 тонни всіляких домішок, то минулого — у 12 разів більше. За обсягами викидів НАК посідає в регіоні третє місце. За ступенем же забруднення землі конденсатом компанії взагалі немає рівних. Принцип господарювання «пiсля мене — хоч потоп» призводить до того, що власники земельних ділянок у селах неохоче пускають на свою територію газовиків. У результаті виникає замкнене коло, розірвати яке буває нелегко.

      До числа ж незаперечних успіхів представники НАКу та облдержадміністрації зарахували розпочатий у регіоні минулого року експеримент під назвою «Газ—тепло». Суть його полягає у простій домовленості. Керівники міста та області дали зелене світло зростанню цін на гарячу воду і тепло. А НАК, у свою чергу, взяла на себе зобов'язання не перекривати газові крани в період опалювального сезону. У результаті харків'яни вперше за багато років не мерзли взимку у квартирах і регулярно отримували пристойної температури воду. Щоправда, тепер не знають, як вибратися з боргової ями підприємства «Харківтеплоенерго». Але це, так би мовити, вже дещо інша історія. Представники «Нафтогазу України» та облдержадміністрація визнали цей експеримент успішним. Тому останній, швидше за все, буде поступово поширений на інші регіони країни.