Депутатам — по двадцять тисяч

       Не є секретом, що пересічний виборець у депутатах усіх рівнів бачить передовсім «вибивайла» додаткових ресурсів для «рідної» електоральної території. У столиці, приміром, цю проблему успішно вирішили декілька років тому, виділяючи кожному з депутатів Київради певну суму на потреби округу. Зламати традицію офіційного жебрацтва вирішили й у Запоріжжі. З минулого року, коли рішенням сесії міськради було встановлено депутатський фонд за рахунок місцевого бюджету. На кожний округ виділили по шістнадцять тисяч гривень, якими депутат міг розпорядитися на власний розсуд — згідно з потребами як виборців, так і розташованих на даній території бюджетних установ.

      Голова постійної депутатської комісії з гуманітарних питань Валентина Кравченко певна, що необхідно збільшувати особисті фонди народних обранців. Так, уже під час визначення суми на 2004 рік ледь не пройшла пропозиція виділити по 50 тисяч бюджетних гривень. Фінансову «самостійність» депутатів обмежено сумою у двадцять тисяч. І вони не припадають порохнявою. Пані Кравченко, приміром, уже одержала клопотання від сьомої поліклініки, десятків виборців. Комусь потрібні дорогі ліки (хвороба не чекає, доки збереться сесія, а депутат може вирішити проблему за лічені години), хтось потерпає від голоду — і таких сімей, одиноких малозабезпечених доста...

      Єдиний недолік депутатського «гаманця» — відверта зрівнялівка. У деяких округах, приміром, у Заводському районі, функціонують потужні промислові підприємства, акціонери яких активно долучаються до благодійних акцій. У низці ж мікрорайонів, навпаки, — жодного потенційного благодійника.