Телетріумф невігластва й ошуканства

      Кілька років тому в Україні ганебно провалилася ідея створення так званої Телевізійної академії з присвоєнням титулу академіка двом десяткам людей, які подобалися організаторам цього псевдоакадемічного теледійства. Провалився й пишно обставлений конкурс телепрограм «Золота ера», оскільки більшість лауреатів постали з середовища ініціаторів конкурсу — телекомпанії «Студія «1+1», тодішній керівник якої одночасно був і найголовнішим академіком. Журналісти відвернулися від «Золотої ери», заявивши, що це — профанація творчого змагання. Тоді їм, журналістам, про це ще хотілося писати й говорити в ефірі. Зрештою, й гандж того конкурсу був суто українським: змагалися, хто кого обдурить, нахапається більше за інших. Нинішня ж телевізійна Україна стала разюче іншою. І нинішній найповажніший телефестиваль — Національна премія України у галузі телебачення «Телетріумф» — став показовим прикладом запровадження «темників» та застосування цензури навіть там, де мали б визначати кращих за результатами створеного і показаного в ефірі.

      Урочиста церемонія нагородження лауреатів «Телетріумфу-2004» має відбутися завтра, 26 березня, у столичному Міжнародному центрі культури і мистецтв (колишньому Жовтневому палаці). Після зникнення «Золотої ери» її заснувала Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Три роки самотужки визначала переможців, доки не набився їй у партнери Індустріальний телевізійний комітет, до складу якого входять кілька «зірок» вітчизняного телеефіру («Інтер», «Студія «1+1», «Новий канал», ICTV, СТБ) та низка всіляких медіа-установ. Як було не погодитися, якщо в такий спосіб залучалися неабиякі гроші і з'являлися необмежені можливості рекламної «розкрутки» телефестивалю? А в обмін за це ІТК забрав собі половину місць в експертній раді, котра визначає лауреатів. Оператором «Телетріумфу» самозванно зголосилася бути дирекція «Таврійських ігор», для якої співпраця з телеканалами обіцяла певний зиск у майбутньому.

      Це формальний бік справи. А низка неформальних обставин, за якими поставала чітко продумана схема запровадження цензури щодо «небажаних» робіт та відсіву «неугодних» учасників, засвідчила, що «Золоту еру» годилося б називати «дитячою ерою» в напрацюванні прийомів фальшування результатів подібних телеконкурсів.

      У надрах Індустріального телекомітету виник відбірковий комітет з шести осіб, який на свій розсуд визначив номінантів національної премії. Багатьох це шокувало. Адже створення цього дивного органу взагалі не передбачалося положенням про премію. Власне, його й не створювали — він виник мовби сам по собі, щоб роздати пироги в потрібні руки. Оргкомітет «Телетріумфу» не ухвалював жодних рішень, тим паче не уповноважував будь-кого підміняти спеціальні конкурсні органи. Більше того, 106 членів експертної ради, наділених винятковим правом оцінювати подані на конкурс роботи, з повідомлень у ЗМІ дізналися, що номінантів уже визначено! І списки цих номінантів безсоромно роздавали журналістам ще до того, як члени експертної ради дізналися про загальну кількість поданих робіт та отримали хоч якусь офіційну інформацію про конкурс.

      Запахло скандалом. Цей казус залагоджували більше місяця, намагаючись якось виправдати появу групи «селекціонерів» і пояснити сенс їхньої роботи. Але коли дійшла черга до членів експертної ради, спокуса не випустити з рук жодної розподіленої призової статуетки все одно взяла гору: експертам не дали повного списку конкурсних робіт, а підсунули відеокасети із записами кулуарно названих номінантів. До речі, поміж номінантів шестеро надто випереджали інших — «Інтер», «Студія «1+1», «Новий канал», ICTV, СТБ та «М1». Ще б пак: відбірковий комітет складався з шести чоловік, кожен з яких тяжів до однієї з названих телекомпаній.

      На положення про Національну премію ще раз плюнули, проігнорувавши вимогу про затвердження форми листа опитування на засіданні оргкомітету. Забігаючи вперед, зазначимо, що оргкомітет так жодного разу й не зібрався і не прийняв жодного документа...

      Це щодо цензури на цьогорічному «Телетріумфі». Але, крім неї, як свідчать наші джерела в Нацраді, цього року з'явилися в добірці офіційних документів Національної телепремії ще й «темники». Так би мовити, новинка в дусі часу. Приховавши від експертів повний список робіт і учасників, утаємничений розпорядник конкурсу роздав їм анкети, де називалися... лише роботи-«номінанти», що припали до душі вже згадуваній шістці «селекціонерів»-добровольців. Пропонувалося лише зробити позначки, якій саме роботі віддається перевага. А щоб ніхто не посмів звернути вбік від заданого курсу, на кожній із заповнених анкет-«темників» експерти мали поставити свій підпис. Нагадаємо, півсотні експертів — представники телекомпаній зі складу ІТК.

      Майже два тижні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення намагалася відхилити заяву заступника голови Віталія Шевченка, який просив вивести його зі складу оргкомітету Нацпремії на знак протесту проти «кон'юнктурності, нечесності та лобіювання окремих конкурсних робіт». «Я не поділяю таких підходів до проведення конкурсу, — пояснив він свою позицію журналістам, — і не хочу давати підстав для звинувачень у маніпуляціях». Зрештою, заяву «нашоукраїнця» задовольнили й подбали про те, щоб процитоване повідомлення інформагенції УНІАН зникло зі стрічки новин та нікому не потрапляло на очі.

      За десять днів до урочистої церемонії нагородження лауреатів позначки в анкетах-«темниках» звели докупи і переконалися, що технологію фальшування було обрано правильну. І лауреатів, і номінантів вибрано саме з цього списку, що гуляв по Києву півтора місяця...

      Громадськість іще раз обдурили. Ошукали від імені держави, влада в якій щосили намагається переконати європейську спільноту і власних громадян у тому, що демократія в Україні процвітає, а свободі слова та вільній журналістиці ніщо не заважає утверджуватися. Протести одинаків, певна річ, ситуації не змінять. Мабуть, іще не час. Ще триває час цензури і «темників» — навіть там, де відстоюється не право на вільну творчість, а лише право на згадку про зроблене.