На Смілянщині у приватному дитячому січовому таборі носять вишиванки і шаровари, вивчають бойове мистецтво, ціляться з пневматичних рушниць, метають ножі та зірочки, керують маленькими хиткими човнами–довбанками... Є лише одне «але»... Козацька таборова громада, включно зі старшиною, — дівчата...

Макіївській шахті імені першого міністра Мінвуглепрому України Василя Бажанова не звикати до рекордів. Причому не тільки трудових. Наприклад, торік команда альпіністів Донбасу, серед яких був і працівник шахти Василь Михайлюк, підняла на маківку Евересту (8848 метрів над рівнем моря) капсулу з вугіллям, видобутим на глибині 1320 метрів. Перепад висот — 10 кілометрів. Чим не результат для Гіннесса? До знаменитих гостей бажанівці звикли. Усіх артистів, космонавтів, вітчизняних та іноземних прем’єр–міністрів, що тут перебували, і не перелічиш. Тому назву єдине прізвище. Свою пісню про «чорне надійне золото» Володимир Висоцький написав саме після знайомства з шахтою Бажанова. Чергову знаменитість, російського спортсмена–екстремала Анатолія Єжова на шахті зустріли з усією донбаською гостинністю і з повагою до його незвичайних рекордів — але без надриву. А рекорди в Анатолія Миколайовича й справді екстраординарні.

Погрози з боку голови Лохвицької районної ради Володимира Борисенка, котрого свого часу обрали до місцевого органу представницької влади від Соціалістичної партії, на адресу кореспондента на громадських засадах тамтешньої приватної газети «Лохвицький край» Сергія Ніконова пролунали під час виконання журналістом своїх безпосередніх професійних обов’язків. Як повідомив власкору «УМ» редактор згаданої газети Олег Лісняк, ще на початку липня кореспондент одержав завдання перевірити повідомлення з села Млинів, де місцеві мешканці та відпочивальники звернули увагу на земляні роботи за кілька десятків метрів від пляжу, фактично на березі річки Сула. Робота екскаватора там скаламучувала воду так, що вона ставала непридатною для купання та відпочинку.

Леніна сховали за високим парканом і цементують з усіх боків. За 45 років перебування на центральному майдані Свободи постамент узявся тріщинами і «поплив» в районі фундаменту. Чиновники кажуть, що у такому ненадійному стані бронзовий «вождь пролетаріату» несе реальну загрозу перехожим, тому зацементувати утворені прогалини велить елементарна техніка безпеки. Проблему руйнації колись основного ідеологічного монумента Харкова в муніципалітеті озвучили ще два роки тому, пообіцявши виділити на його ремонт безпрецедентну суму — чотири мільйони гривень.