Хотіли, як краще...

Усупереч бадьорим заявам уряду, аграрії змушені продавати зібране зерно собі на збиток. Через те, що Аграрний фонд довгий час не міг визначитися із ціновою політикою, селяни за безцінь віддавали зібраний урожай спекулянтам. Це — вимушений захід, тому що соціальна сфера села перебуває на грані краху, а «живих грошей» катастрофічно не вистачає...

Наразі вітчизняні аграрії зібрали близько 30,5 млн. тонн зерна. Закупівельна ціна тримається на рівні 800—850 грн./т пшениці 3 класу при тому, що мінімально прийнятною можна назвати щонайменше 1100—1200 грн. Окрім того, борг із повернення ПДВ вже перевалив за відмітку у 2,5 млрд. грн. Тільки зараз зі скрипом запрацювала система, яка повинна хоч якось змінити цінову політику врожаю 2009 року.

Але... Уряд розробив занадто специфічну систему продажу селянами зерна під заставу Аграрному фонду і де–факто вона дуже мало змінила життя аграріїв. Судить самі. Пропагуючи схему заставних цін (Аграрний фонд платить за збіжжя 60% від його закупівельної вартості), Прем’єр не повідомила, що аграрії змушені щомісяця виплачувати за зберігання 9% від його вартості.  На думку фахівців, той факт, що Аграрний фонд не купує зерно, а бере його в заставу, — знижує й без того низький обіг коштів у галузі сільського господарства. Набагато логічніше було б працювати за спотовими та форвардними контрактами (оплата не пізніше семи робочих днів з моменту укладення контракту).

— Ми змушені вивозити зерно на елеватори й продавати зернотрейдерам, щоб хоч якось погасити «живими грішми»  заборгованості з зарплати, а також оплатити наші поточні витрати, — розповів «УМ» комерційний директор Нововоронцовського ДСП «Агро­форум–2» Віктор Гуман. — У нас працює стара техніка, якій уже виповнилося  по 15—20 років. Один тільки її ремонт обходиться ой як недешево. Крім того, дотепер у нашому районі не вирішене питання газифікації, це також створює додаткові проблеми.  Вода й та подається з перебоями, —  живемо, як у кам’яному віці!

...А тим часом за підсумками жнив–2009 Нововоронцовський район Херсонської області вибився у лідери за кількістю зібраного врожаю. Це стало можливим, бо їм удалося знайти спільну мову з  інвесторами. Є в Нововоронцовці й свої кулібіни, які можуть удосконалити будь–яку, навіть імпортну, техніку, що називається «підігнати» її під реалії роботи в наших умовах. Були часи, коли не тільки з України, а й із–за кордону приїжджали на Херсонщину фермери, щоб перейняти досвід жителів Нововоронцовського району. Зараз, дивлячись на похилі й потріскані від часу стіни господарств, у це важко повірити. Але варто поговорити із селянами, почути їхню думку про те, що відбувається в країні. І розумієш: ці люди усім серцем уболівають за ту справу, яку вони роблять.

— У сільському господарстві вкрай непродумана цінова  політика, — говорить головний агроном ДСП «Агрофорум–2» Лідія Бушева, — через стрибки долара майже кожного  дня змінюються ціни на добрива, паливо, запчастини, а ціна на сільськогосподарську продукцію кожну годину падає. Зараз ми поставлені в такі умови, що працюємо собі на збиток.

Ми прораховуємо свої витрати й з того складаємо ціну на зерно, а за день–два економічна ситуація змінюється й ми  залишаємося ні з чим...