Людина, яка створила Шляхову

Завтра, 14 серпня, Василю Михайловичу Кавуну мав би виповнитися 81 рік. Він не дожив до цієї дати: за кілька днів перед тим в одній зі столичних лікарень перестало битись його серце.

Цією людиною міг би пишатися не один регіон — і Черкащина, де Василь Миколайович народився в селі Кобрине Тальнівського району, і Київ, де мешкав останні півтора десятиліття. Однак для двох областей — Вінницької і Житомирської — його ім’я стало воістину знаковим.

У першу молодий випускник Уманського сільгоспінституту потрапив за розподілом. Спочатку працював агрономом, а в 1958–му очолив непоказний колгосп–середнячок у селі Шляхова Бершадського району. За наступні роки господарство зробило потужний ривок, зібравши рекордні урожаї ранніх зернових, а особливо — гречки, швидкими темпами почало зростати тваринництво. Уже в 1962–му — в тридцять чотири роки! — Кавун став Героєм Соціалістичної Праці. Тоді ж він серед перших почав вкладати великі кошти в розбудову села — з’явилися добротні виробничі приміщення, асфальтовані дороги, цілі вулиці типових будиночків для колгоспників.

Слово «Шляхова» стало брендом, її назвали «всенародною академією передового досвіду», бо запозичувати нові методи господарювання сюди приїжджали з віддалених куточків країни. У 1967 році колгосп під головуванням Кавуна — єдиний зі всього Радянського Союзу — представляв сільське господарство на всесвітній виставці «Експо–67» у канадському місті Монреаль. А через три роки Василя Михайловича обрали головою облвиконкому.

У 1978 році в житті настає новий етап: Кавуна обирають першим секретарем Житомирського обкому Компартії, і на цій посаді він працює до грудня 1989 року. У цей період з його ім’ям пов’язано здійснення деяких масштабних і дорогих проектів, зокрема, спорудження підвісного мосту через річку Тетерів та парку Слави в Житомирі. Під час Перебудови консервативна позиція першого секретаря обкому призвела до відомого конфлікту з журналісткою Аллою Ярошинською, що дало підстави центральній пресі назвати його «символом застою і кінця старої системи».

У 1993 році Кавун знов повернувся на Вінниччину: мешканці Шляхової добре пам’ятали чудового господаря, тому запросили його очолити КСП «Світанок», яке прийшло на зміну колгоспу. В 1994 році Василя Михайловича обрали депутатом Верховної Ради, і певний час він поєднував посади парламентарія і голови правління КСП. І старі зв’язки, і депутатські можливості дозволили йому вирішувати важливі для регіону проблеми. Наприклад, саме завдяки його зусиллям до Бершадського району підвели природний газ, і першою блакитне паливо отримала Шляхова. Аграрне формування і зараз залишається одним із найпотужніших в регіоні.

Після закінчення депутатської каденції працював в апараті Верховної Ради, але часто бував в обох областях, розвитку яких віддав багато сил. Чотири роки тому Василь Михайлович Кавун видав книжку вибраних інтерв’ю та статей, які публікувались упродовж всього шляху. Назвав її він словами, які вважав своїм кредо: «Пам’ятай: перед тобою — Людина».