Каска, кельма, партквиток...,

11.08.2009

Політики, принаймні українські, діють за відомим театральним принципом. Усі знають, що бутафорська рушниця, яку в першій дії старанно повісили на кілочок у стіні, в останній дії ну просто зобов’язана гучно вистрілити — адже навіщо тоді було морочити голову реквізитору? Влада також цінує свої зусилля і якщо вирішила зробити комусь добро, то невдовзі позуватиме на тлі свого доброго вчинку. І, на відміну від театру, робитиме це одразу й останньої дії не чекатиме.

Якщо у цій державі ще існували люди, котрі могли повірити у збіг трьох незалежних факторів — «Юлія Тимошенко», «передвиборчий період», «роздача квартир», то вже наприкінці минулого тижня вони мали перевтілитися у скептиків. А всі інші мусили бути враженими від блискавичного темпу, яким піариться очільник уряду. Як ми вже писали, в середу Юлія Тимошенко пообіцяла: сьогодні, мовляв, ми затвердимо на засіданні програму купівлі квартир для пільговиків за бюджетні два мільярди гривень. Кожен, хто знає: відстань між рішенням і його втіленням може тривати рік, два і навіть більше (скільки часу соціальні програми у міжвиборчий час перебувають на узгодженні, візуванні, затвердженні!!!), зрозуміли, що у чиновницькому житті таки бувають винятки. Весь довгий процес затвердження рішення, виділення коштів та їх освоєння умістився... менше, ніж у дві доби.

Пільгові квартири, попри скепсис експертів, які твердили, що така допомога швидше покалічить галузь, ніж врятує її, та навіть протести глави держави, урядовці оформляли житло у ритмі, яким славляться хіба що техніки «Формули–1». Минуло трохи більше сорока годин від моменту голосування, і Юлія Володимирівна вже вручала ключі! Звісна річ, під спалахи фотокорів. Пощастило працівникам Міністерства внутрішніх справ у місті Боярка Київської області — 75 ордерів для пристоличних шерлоківхолмсів витягли і поклали на стіл. Не було б виборів, досі слухали би міліціонери, як уряд намагається забезпечувати конституційні права правоохоронців, але всі йому дуже заважають.

Та перш ніж вселити туди районних нишпорок, Юлія Володимирівна особисто перевірила, як лежить лінолеум та чи підходить до нього колір шпалер. Приблизно так вождь російського пролетаріату Володимир Ульянов (Ленін) перевіряв на італійському курорті Капрі, чи не сирі, бува, простирадла у пролетарського письменника Максима Горького.

Будівельники на цьому святі життя блідли від хвилювання, вголос дякували Прем’єру за фінансові вливання та натякали на «відкати». До сліз зворушений комерційний директор компанії «Міськбудінвест» по–робітничому додав: «Тепер ми знаємо, хто наш друг і за ким іти».

До переліку будівельних фірм, яким пощастило записати собі у друзі саму Леді Ю. потрапляли, ясна річ, кращі з кращих. Журналісти з’ясували, що, скажімо, фірма «Житлобуд», котра споруджує за державні кошти квадратні метрі у Бобровиці Чернігівської області, належить панові Івану Куровському. Неймовірно, але депутатові від Блоку Юлії Тимошенко! Пафосно відкриті новобуди в Боярці здавала під ключ фірма «Міськінвестбуд», яку пов’язують із братами Дроботами. Один з братів, Володимир, є депутатом Київської міськради від...? Звичайно ж, від БЮТ! Акули пера оточили Тимошенко і запитали: «Ну як же так сталося?!». «А я не вникала, де чиї заявки!!!» — не моргнувши оком, відповіла публічний політик, загартована у диспутах і суперечках. І додала щось на кшталт: у тендерах, мовляв, представники всіх партій рівні! «Ага, особливо, якщо ця партія — БЮТ!» — додав хтось із місцевих дотепників.

Але якщо з рівністю всіх будівельників зрозуміло, то з умовами роботи для них наразі не складається. Скажімо, ЮВТ постійно повторює: право брати участь у тендері мають тільки забудовники, котрі торгують квадратним метром у діапазоні цін від 2,5 до 4,2 тисячі гривень. Тим часом журналісти знайшли постанову Кабміну, в якій фігурують суми, проплачені урядом (майже 40 млн. гривень) компанії «Міськінвестбуд», та кількість куплених у неї квадратних метрів (5 773). Поділивши першу цифру на другу, отримуємо вартість ... майже 7 тисяч гривень за метр!!!

Реакція самих будівельників на ініціативи Юлії Володимирівни — взагалі детективна історія. Кількома днями раніше преса цитувала категоричні висловлювання президента «Київміськбуду» Петра Шилюка — мовляв, програма Тимошенко неефективна, безперспективна, а ціна у 500 доларів — це взагалі фантастика. Але після того як Прем’єрка наочно продемонструвала власну лють, Заслужений будівельник України в письмовій формі змінив свою точку зору на протилежну.

...Схоже, що головна «родзинка» зустрічі з виборцями в одного з кандидатів у президенти і справді виглядатиме за схемою: «Приїхала Юля — роздала квартири!». Попереду нас чекають, якщо вірити статистиці Прем’єра, ще 9925 нерозданих квартир, а отже, і шанси довідатися багато цікавого зростають.