Ренні Харлін — американський режисер фінського походження — відомий за роботами над «страшилками» і бойовиками, який зняв знаменитого «Скелелаза» із Сильвестром Сталлоне. Але, за зізнаннями режисера, він завжди мріяв знімати «серйозні фільми». Така нагода трапилась йому кілька тижнів тому, коли до рук потрапив сценарій фільму про минулорічний збройний конфлікт між Грузією та Росією. Подробицями майбутньої роботи Харлін поділився з американським виданням Variety.
«Це було саме те, що я шукав, — велика людська історія з трагічним і серйозним підтекстом. Я отримав можливість використати свій кінематографічний досвід, щоб розповісти про заплутаний конфлікт — безпристрасно, але з сильним антивоєнним посилом», — розповів режисер. На той час Харлін був зосереджений на роботі над фільмом із робочою назвою «Маннерхайм». Це мала бути історична драма про фінського генерала, який підняв Фінляндію проти Росії у 1939 році, проте в режисера не склалось із фінансуванням. Протистояння Росії з Грузією набагато свіжіша тема, яка не втрачає й ще довго не втрачатиме актуальності, особливо для самих грузинів. Оскільки в інтернаціональній команді продюсерів значиться відоме грузинське ім’я.
Крім Ренні Харліна, Майкла Фленнігена (співпродюсер «Маннерхайма» і продюсер романтичної комедії «Новий хлопець моєї мами») та Джорджа Ласку (компанія Rex Films), фінансові зобов’язання за зйомки взяв на себе Мірза Давітая, грузинський парламентарій, член партії Михайла Саакашвілі «Єдиний національний рух», колишній високопосадовець із Міністерства культури. Йому допомагатиме молодий грузинський кінематографіст Давид Імедашвілі. Проте можливість державного інтересу в цьому проекті заперечив директор Національного центру кінематографії Грузії Костянтин Члаїдзе. «Цей американо–грузинський фільм — чисто комерційний проект, — розповів він російській службі «Радіо свобода». — Центр кінематографії від самого початку, коли зародилась ця ідея, — буквально після війни — підтримав проект маленькими грошима. Тому не думаю, що держава вмішуватиметься». За його словами, над сценарієм працювали Імедашвілі та Давітая, але текст неодноразово коригували їхні американські партнери. Участь грузинської держави у фінансуванні проекту заперечив і Джордж Ласку, зауваживши, що на цю тему він не хотів би говорити, бо «росіяни досить агресивно реагують на висвітлення подібних тем у ЗМІ», цитує його «Радіо свобода».
Деталі сюжету картини поки тримають у секреті, але відомо, що це буде історія про американського журналіста та його оператора, які потрапили в самий епіцентр бойових дій і намагаються залишатись незаангажованими журналістами. Початок зйомок, що, за деякою інформацією, проходитимуть неподалік збройного конфлікту, запланований на середину вересня.
Подібний сюжет, але з протилежної позиції, уже екранізували російські кінематографісти: «Олімпус інферно» Ігоря Волошина навесні показали на «Першому каналі». Нагадаємо, що скандалом закінчилася звістка про те, що за тему російсько–грузинського конфлікту збирався взятися Емір Кустуріца. З ним ніби домовився повпред Північної Осетії Аланія Тотоонов. Проти такого тандему рішуче виступили грузинські режисери. У даному випадку черга протестувати залишається за російською владою.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
