Наприкінці червня я мав нагоду відпочивати в Ялті. На головній набережній цього міста побачив недобудовану капличку, а на паркані біля неї щит із написом російською мовою: «Строительство часовни на набережной памяти собора великомучеников и исповедников российских». Далі в тексті йде пояснення, в ім’я чого зводять капличку. 90 років тому вбивством царської родини було започатковано низку репресій і громадянського протистояння в нашій країні. У Криму було розстріляно, замучено, утоплено більш як 120 тисяч осіб, в Ялті смертний вирок винесено 6 000 осіб. Страти відбувалися в кількох місцях: у самому місті, на гірських лісових дачах і в акваторії порту. Зрештою, община Хрестовоздвиженського храму в Лівадії Сімферопольської і Кримської єпархії Української православної церкви, яка виступає замовником будови, закликає мешканців Ялти і гостей міста робити благодійні внески на вказані рахунки й акцентує, що будівництво йтиме під патронатом Олексія Боярчука.
До відома читачів зауважу, що Олексій Боярчук є секретарем Ялтинської міської ради. Щодо змісту написаного, незрозуміло, хто ж скоїв ці жахливі злочини: німці, турки чи, може, «українські буржуазні націоналісти?». Та ні, їх скоїли більшовики–комуністи під проводом Володимира Леніна. Чому ж це замовчується? Та, мабуть, тому, що набережну, на якій будують згадану капличку, названо на честь Володимира Леніна. А на відстані 500 метрів від цієї споруди бовваніє пам’ятник Леніну. І стоїть цей пам’ятник на майдані, який названо ім’ям Леніна. Крім того, в Ялті є вулиця Більшовицька, а також вулиці, яким дано імена Дзержинського, Свердлова, Куйбишева, Кірова та ще кільканадцяти тогочасних комуністичних «вождів». І багато хто на Кримському півострові однією рукою молиться за душі «нєвінно убієнних», а другою тримає портрети Леніна та Сталіна і голосує на виборах за місцевих комуністів на чолі з Леонідом Грачом.
Тож чи щирими є їхні молитви?
Ігор САЄНКО
Луганськ