«Сучасний костюм — ще не запорука перемоги»

06.08.2009
«Сучасний костюм — ще не запорука перемоги»

Узяти медаль у Римі Ігорю Борисику завадила психологічна напруга. (Фото Рейтер.)

Феєричні виступи Яни Клочкової та Дениса Силантьєва свого часу привчили нас до думки, що Україна входить до числа найсильніших держав у світі плавання. Тим гіркіше сприймати результати, які показали наші плавці після завершення згаданими зірками кар’єри. Дійшло до того, що Олімпіада–2008 та чемпіонат світу–2009 не принесли нам жодної медалі. Кореспондент «УМ» спробував з’ясувати причину спаду в державного тренера з плавання Андрія Власкова.

 

«Борисик «перегорів»

— Андрію Анатолійовичу, ви погоджуєтеся з тими, хто називає виступ українців у Римі провалом?

— Справді, наші плавці продемонстрували набагато нижчі досягнення, ніж на попередніх світових форумах. Утім, цьому є пояснення: відійшли від активних виступів імениті спортсмени, на їхнє місце прийшла молодь, якій бракує досвіду. Має минути певний час, аби молоді вийшли на рівень попередників.

— Кого б із наших спортсменів ви могли б відзначити, а хто, навпаки, розчарував?

— Безперечно, більшого очікували від Ігоря Борисика. Попередні його результати давали надію на те, що хоча б він здобуде медаль. Але щось хлопцеві завадило. Ганна Хлістунова, Катерина Зубкова та Ірина Амшеннікова теж не продемонстрували свої справжні можливості.

Порадіти можна за 14–річну Дарину Зевіну, яка на 200–метрівці спиною припливла на 14–те місце. На перший погляд, результат не надто вражаючий, але якщо врахувати її вік і той факт, що для дівчини це були перші змагання найвищого рівня, то сподівання на майбутні успіхи є. Тим більше що напередодні дорослого чемпіонату Зевіна стала переможницею юніорського світового форуму.

— Борисик напередодні римської першості виборов кілька нагород на Універсіаді. Можливо, надто багато сил залишив у Сербії?

— Я б не порівнював Студентські ігри та світовий чемпіонат — це абсолютно різні рівні. Поїздку до Белграда ми вважали етапом підготовки до головного старту року. А Ігор, як мені здається, просто «перегорів», не витримав психологічної напруги.

«Гідрокостюм не є запорукою успіху»

— Як проходила підготовка до світових змагань? Можливо, на виступ негативно вплинули якісь організаційні негаразди?

— Я б не сказав, що в нас були якісь критичні проблеми. Практично чотири місяці ми готувалися в Дніпродзержинську на базі одного з найкращих в Україні басейнів. Інша річ, що екологія там далека від ідеалу, і це теж відігра­ло не останню роль у невдалій поїздці до Італії.

— А як стосовно фінансової підтримки?

— Кошти є, хоча ще недавно тренувалися в борг. Останні ж результати можуть знизити рівень державної підтримки нашого спорту: немає медалей — немає й доплат. Гадаю, що тепер ми маємо зосередитися на ретельнішій підготовці найбільш талановитих спортсменів, які мають можливості здобувати нагороди. Іншими словами, доцільніше використовувати державне фінансування.

— Чимало суперечок викликає застосування гідрокостюмів – плавці, вбрані в них, поставили в Римі силу–силенну рекордів. Яке ваше ставлення до нових технологій, і чи мають наші спортсмени найновіше оснащення?

— Тут у нас усе гаразд: збірна уклала контракт із добре відомою в плавальному світі фірмою «Арена». Форма, найновіші костюми, халати — все це було. Більшість рекордів на чемпіонаті встановили саме в костюмах цього виробника. Для прикладу, весь минулий рік приніс усього 50 світових досягнень, а тут на одному старті — одразу 42.

— Таке оснащення мають лише збірники?

— Так, і тому ми розмірковуємо над тим, аби заборонити використання таких костюмів на першості України, щоб усі спортсмени виступали в рівних умовах. Проте я б не перебільшував можливості нової форми чи фармакологічних препаратів, про які також багато говорять. На першому місці завжди був фізичний розвиток і вміння спортсмена, а решта елементів є лише похідними в підготовці.