Сон українського кіно
Буває, що в інформаційному просторі серед нарікань з приводу засилля іноземних фільмів на наших екранах (як великих, так і маленьких), проскакує рідкісне повідомлення: зняли українську картину. Ще рідкіснішим є випадок, коли ту картину побачить український глядач. Дебютний ігровий фільм 32–річної режисерки Марини Кондратьєвої (раніше вона спеціалізувалася на документальному кіно) «Одного разу я прокинусь», як заплановано, вийде в прокат у листопаді. До цього публічні покази картини проходили лише на кіноринках. Нагадаємо, що фільм зняли минулого року за гроші, виділені Державною службою кінематографії України, — це п’ять мільйонів гривень. Співпродюсером картини виступив Ігор Ставчанський, директор Національної кіностудії ім. Довженка, де, власне, й знімали «Одного разу я прокинусь». На кіноринку в Каннах картину презентували як новинку сучасного українського кінематографа поруч із картинами «День переможених» Валерія Ямбурзького та «Відторгнення» Володимира Лерта. Як скромно повідомили «УМ» в Українській кінофундації, «фільм отримав позитивні відгуки, але оскільки це фестивальне кіно, а не комерційне, тому масових замовлень на покупку картини не було».