У страха очі великі, прово­кативні...

04.08.2009

Учора предстоятель Російської православної церкви Кирил таки дістався до «скандальної» Рівненщини і відслужив Божественну літургію в жіночому монастирі у Корці. А от у сам обласний центр візит сперш довелося скасувати. Втім, пообіді, коли це число «УМ» уже готувалося до друку, стало відомо, що патріарх «передумав» і на 5 хвилин таки заїхав до Свято–Воскресенського собору в Рівному. Але про все — по порядку.

Нагадаємо, в останні дні минулого тижня, коли Кирило перебував у Севастополі (чи точніше сказати — у древньому Херсонесі, де вклонився пам’яті святого Володимира — саме тут князь прийняв хрещення перш ніж повернутися до Києва і навернути до християнської віри свою державу), надійшло застереження від рівненської організації Української народної партії. Рівненська УНП оприлюднила звернення до Президента, Прем’єр–міністра, міністра закордонних справ України, голови СБУ, в якому заявила, що відвідини 2 серпня патріархом Кирилом Свято–Воскресенського собору в Рівному та Свято–Миколаївського монастиря в Городку «може спровокувати міжконфесійний конфлікт». Цього голосу було достатньо для того, щоб московська церква... скасувала візит. Кирило, як відомо, з Криму полетів не до Рівного, а до Києва, а зі столиці вже автотранспортом подався у Корець. Перш ніж скоригувати новий, хитро закручений маршрут, представники УПЦ МП телефонували на Банкову. Результат розмови прес–служба Московського патріархату потрактувала так: «Візит до Рівного скасовано за наполяганням української влади».

Учора в секретаріаті Президента України обурено спростували такий висновок. Заступник голови СП Юрій Богуцький наголошує: «По–перше, секретаріат Президента не є координатором програми візиту патріарха Кирила в Україну... По–друге, під час попередніх консультацій щодо візиту (ще перед приїздом глави РПЦ в Україну. — Ред.) до відома представників Московського патріархату доводилася інформація про релігійну ситуацію в Рівному та настрої представників різних конфесій і громадських організацій... Урешті, 1 серпня під час телефонної розмови, ініціатором якої виступив Московський патріархат, остаточне рішення щодо відвідання Рівного було віддано на розсуд організаторів візиту».

Дивуються лякливості організаторів візиту й у самому Рівному. «Чутки про можливі провокації були значно перебільшені, — переконаний голова обласної ради Олександр Данильчук. — Мешканці Рівненщини — релігійно толерантний народ».

Рівне стало наразі єдиною точкою з програми візиту, куди патріарх Кирило відмовився їхати. А от у Городок учора він поїхав. Потому патріарх, за планом, мав відвідати Луцьк, Свято–Успенський Зимненський монастир, а сьогодні — прибути до Почаївської лаври на Тернопіллі — єдиної на Західній Україні лаври, яка належить Московському патріархату.

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>