Гривня сорок за рік роботи

24.03.2004
Гривня сорок за рік роботи

На землі на пристойну пенсію не заробиш? (УНІАН.)

      Двадцять вісім гривень пенсії — як можна прожити за такі кошти? Втім названа цифра для сільської місцевості цілком реальна. Така пенсія є серед нарахованих за стажем роботи на Сумщині. Причому стаж того, хто «заробив» аж таку суму — 39 (!!!) відпрацьованих років. Вважайте, за кожен трудовий рік людина має аж гривню сорок копійок! Лишається дякувати, що існує поняття пенсійного мінімуму і пенсіонер отримує не цей жалюгідний мізер. Щоправда, достойною мінімальну пенсію теж не назвеш...

      Де можна було заробити таку «копійчану» пенсію, читач, певно, здогадався. Звісно, у колгоспі, де роками отримували не гроші, а чи то палички трудоднів, чи то натуроплату, чи ще щось. Той заробіток, може, і вдовольняв на  момент отримання, або ж просто іншого не давали. Та коли надійшов пенсійний час, мабуть, багато хто згадав і своїх керівників, і роки нелегкої праці, яка тепер оцінюється дріб'язком. «У колгоспах високих заробітків не було ніколи, — каже начальник головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області Лілія Машкіна. — Але тепер за пенсіями ясно можна побачити, що в кожному колгоспі складався свій порядок оплати праці. Дивишся: в одному селі доярка чи тракторист може отримувати пенсію до 400 гривень. А у селі поруч такі ж працівники мають 150 з натяжкою...»

      Фахівці пригадують час, коли пенсійне нарахування на зарплату складало 62 відсотки. Відраховувати їх тоді не хотілося, як не хочеться цього роботодавцям і нині. Тому навіть у сильних багатих господарствах заробітки були невисокими. Бо придумували варіанти на зразок такого: протягом року платили потроху, а за рік виплачували винагороду, з якої податок не йшов. Зручно? Звичайно! Вигідно? Здавалося, так. Але то здавалося тоді. А тепер? Навряд чи...

      У 1995 році середня заплата у сільському господарстві області складала 35-56 гривень. Позаминулого року більше 40 відсотків працівників сільгосппідприємств області  отримували менше 200 гривень на місяць. Такі заробітки підстав на хорошу пенсію у майбутньому не дають і нинішнім селянам, хоч лай, хоч не лай теперішнє законодавство. Тож і виходить, що підвищення пенсій, на яке так розраховували, і в селі в тім числі, ефекту не дало. Реально збільшили лише більші пенсії. Як в тому старому анекдоті: «Хто шубу носив, той і буде носити, хто лапу смоктав, той і буде смоктати...» Лишається сподіватися на єдину перспективу: розмір мінімальної пенсії буде поступово підтягуватися до рівня прожиткового мінімуму. Але це вже буде залежати від наповнюваності бюджету.

      Для нині працюючих в агропідприємствах існує ще один нюанс. Сільгоспвиробникам законодавством передбачені сьогодні податкові пільги. Зрозуміло, більшість ними користується і працює на фіксованому податку. Знову ж таки зручно. Але водночас повертаємося до старої схеми, бо ж визначені законом мінімальні страхові внески за людей до Пенсійного фонду роботодавці не вносять. Відповідно, не нараховується страховий стаж. Що відтепер також впливає на розмір майбутньої пенсії. І навряд чи багато хто розібрався, що, скажімо, ті ж страхові внески людина може сплачувати за себе сама, аби все-таки мати гарантії на старість.

      Нині варто цілком реально поставитися до слів, що пенсійна реформа проводиться не для пенсіонерів. У їхньому житті вона вже мало що змінить. Як, певно, і в житті тих, кому до пенсії залишилося відпрацювати кілька років. Пенсійна реформа — для молоді. «Хоча, якби мені свого часу в двадцять років говорили про те, що треба думати про пенсію, я б теж не слухала», — каже Лілія Машкіна. Але сільській молоді прислухатися варто. І подумати: за що житиму, коли переступлю працездатну межу. А вона не так далеко, як здається.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>