Макарська — Ялта хорватської Далмації.
1 липня, під час перебування автора цих рядків у Хорватії, багаторічний глава уряду країни Іво Санадер оголосив про відставку. Не варто вважати, що українці — найбільш політизований народ у Європі. Відставку Санадера обговорювали всі: пенсіонери на лавочках, молоді люди в кав’ярнях і продавці яток з сувенірно–курортною продукцією. Газети вийшли мало не з траурними заголовками на кшталт «Він залишив нас». Народ і ЗМІ губилися в припущеннях стосовно можливої причини відставки популярного прем’єра, який у відповідь заявив, що він не хворий, що не збирається брати участь у наступних президентських виборах та що не тікає від страху перед поглибленням кризи, в яку драматично скочується Хорватія. Але, схоже, Санадер все ж злякався тих викликів, перед якими країна постане вже восени, коли рівень безробіття зростатиме і вже нічим буде виплачувати зарплати та пенсії. Місце Санадера зайняла його найближча співробітниця Ядранка Косор. Цій жінці випало робити «брудну справу» — змушувати співгромадян затягувати паски. Тож це розповідь не про пальми, сонце, кришталево чисте море та багатющу архітектурну й історичну спадщину Хорватії. Це розповідь про хорватів у кризові часи та про українця, який, на відміну від більшості туристів, намагався зрозуміти життя тубільців та шукав приватні шляхи виживання в цій дорогій країні, щоб не повернутися додому без останніх штанів.
Середня зарплата у Хорватії в бюджетному секторі становить 5200 кун (1000 доларів або приблизно вісім тисяч гривень), сумарно — і в державному, і в приватному — 7200 кун (трохи менше 1500 доларів). Упродовж останнього року вона зросла на 5,1 відсотка, або в абсолютних цифрах — на 259 кун. Але аналітики зазначають, що з огляду на збільшення вартості життя — реально впала на 1,2 відсотка. Статистичне бюро Хорватії подало звіт, за яким 2008 року прибутки пересічної хорватської родини становили 89 тис. 78 кун, а видатки — 93 тис. 425 кун, тобто такій родині вдалося впродовж року приховати від податківців щонайменше 4347 кун.
Відповідь на те, чому Хорватію називають дуже дорогою країною, можна знайти в структурі споживання. Пересічна родина з ЄС витрачає на їжу та безалкогольні напої 13 відсотків своїх доходів, а хорватська — більше 30 відсотків. І при цьому харчується гірше за європейську. Пересічний хорват з’їв минулого року 73 кілограми хліба та 41,2 кілограма картоплі й випив 75 літрів молока. «Меню» майже українське. Стосовно м’ясних продуктів, то він з’їв 17 кілограмів більш дешевої курятини, 15,5 кілограма свинини та два кілограми яловичини. А під все це випив 17 літрів пива та дев’ять літрів вина. На 4,6 мільйона мешканців країни, включно з немовлятами, припадає 6,5 млн. стільникових телефонів, тому хорвати (вдумайтесь в ці цифри, які, певно, наближені до українських) щороку витрачають на розмови вдвічі більше, ніж на охорону здоров’я, і в сім разів більше, ніж на освіту!
Ще за уряду Санадера в Хорватії в рамках антикризових заходів пенсійний вік підняли до 65 років та зменшили на десять відсотків високі пенсії колишніх членів уряду, держслужбовців високого рівня, парламентарії та інших категорій, які у нас в народі називають «особливо заслуженими трутнями». Загальні фінансові потреби Хорватської держави на цей рік становлять 42 млрд. кун, з чого 14 млрд. кун — на латання бюджетного дефіциту та 28 млрд. кун — на виплати заборгованості з кредитів. Тепер Ядранка Косор шукає способи залатати до кінця року бюджетну дірку і вирішила «нащипати» два мільярди кун із народу. Після марафонських за тривалістю переговорів глави уряду з працедавцями та профспілками 21 липня глава уряду повідомила, що є попередній компроміс: з 1 серпня цього року і до кінця наступного року всі хорвати, які працюють, а також і пенсіонери, будуть платити шестивідсотковий «кризовий податок». Профспілки після довгого спротиву пристали на таку пропозицію за умови, що зберігається право працюючих на обов’язкові в цій країні «різдвяні», тобто 13–ту зарплату наприкінці року. Початково уряд планував пустити і «різдвяні» у пащу бюджетного дефіциту. Проспілки не підписали угоду, бо надалі намагаються переконати уряд, щоб «кризовий податок» платили не всі, а лише працюючі і пенсіонери з зарплатами і пенсіями три тисячі кун і вище. І було досягнуто наступного компромісу: пенсії і зарплати до двох тисяч кун взагалі не обкладаються «кризовим податком», а для сум від двох до трьох тиясч кун він становить три відсотки. Натомість зарплати і пенсії вище 5500 кун обкладаються «кризовим податком» у розмірі десяти відсотків. Урізання виплат позначилося на 850 тисячах працюючих та 64,5 тисячі військовослужбовців.
Зазначу, що ні уряду, ні парламенту, ні ЗМІ і в страшному сні не приходила думка, щоб вирішити дефіцит бюджету жахливим методом — увімкненням друкарського верстату та девальвацією національної валюти. Автор був у Хорватії і два, і чотири роки тому: курс куни щодо долара та євро впродовж усіх цих років стоїть як укопаний.
До відносно маленької Хорватії (населення — 4,6 мільйона) щороку приїздять приблизно 11 мільйонів закордонних туристів, які залишають в країні вісім мільярдів євро. 60 відсотків надходжень до бюджету дає сектор послуг, більшість якого становить туристична індустрія. Відтак зрозуміло, яке значення для Хорватії має туризм і чому цього року хорватський уряд пішов на односторонню відміну віз для громадян Росії і України на час курортного сезону. Хорватська статистика свідчить, що минулого року найбільше витрачав упродовж доби (це окрім оплати за готель та харчування) пересічний турист із Великої Британії — 75 євро. На другому місці... туристи з Росії (до росіян, імовірно, зараховані й наші новобагатьки, які нахапали на батьківщині «шальоних грошей») — 69 євро. А на третьому місці розташувалися зі скромними 52 євро «добових кишенькових» французи. Загалом, середньостатистичний турист минулого року витрачав упродовж доби 26,67 євро, а в першому півріччі цього року — лише 15 євро.
За перше півріччя–2009 кількість туристів зменшилася на шість відсотків (150 тисяч в абсолютних цифрах) порівняно з минулим роком. Невтішні прогнози і на друге півріччя: лише наполовину зарезервовано номери в дорогих готелях Дубровника та Бола (тут знаходиться найкращий пляж Європи — Золотий ріг, який також входить до списку десяти найкращих пляжів світу), на 20 відсотків менше замовлень у дорогих готелях Істрії й Опатії. Це при тому, що дорогі готелі знизили ціни десь на 20 відсотків. Натомість спостерігається збільшення туристів у більш скромних туристичних місцевостях — у Біограді туристів побільшало на 19 відсотків. Також не скаржиться приватний сектор, який здатен проводити більш гнучку цінову політику.
Криза змушує хорватів бути дуже заощадливими. З початку року купівельна спроможність упала на 19,3 відсотка. Хорвати за перші шість місяців року купили на 23 тис. 959 автомобілів менше, ніж минулого падіння (на 48,6 відсотка). На другому місці за обсягами падіння продажу — алкогольні та інші напої (–20,6%). Хорвати також заощаджували на книгах, газетах та журналах (–7,2%), одязі і взутті (–5%) та меблях (–2,3%). Натомість відводили душу на хлібі, печиві та тістечках (зростання обсягів продажу на 14%), з горя більше курили (продаж тютюнових виробів зріс на 5%), запасалися валідолом (продаж ліків та медпрепаратів збільшився на 1,2%).
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
