Тільки палаци і шопінг–центри!

Нерухомість дорожчає вже третій місяць поспіль! У деяких регіонах — на два відсотки, в деяких — на 19%. Цікава і неочікувана тенденція — навіть враховуючи, що все це відбувається у США...

Причин подорожчання квадратних метрів за океаном небагато, але вони суттєві: у боржників уже не відбирають житло за борги, покупцям первинного дають дотації та й узагалі — інвестори дивним чином активізувалися. Вітчизняні аналітики піднеслися духом — і це не дивно: всі біди української економіки почалися саме від того, що десяток американських позичальників не зуміли вчасно внести до банку черговий платіж за власний котедж. Але найвідчутніше активізувалися українські ріелтори: виявляється, у Києві, якщо хтось не читає газет, також почали дорожчати квартири! Хто нарахував 0,13%, хто цілих 9,9%, але вживати фразу «ринок ожив» тепер вважається добрим тоном і ознакою компетентності.

Про причини підйому воліють не говорити. І це правильно! Адже причин наразі не існує: американських «трьох китів» у нас, на жаль, не зафіксовано, а будівельна сфера України нині б’є тільки антирекорди. Скажімо, щодо падіння попиту на первинне житло та зростання кількості недобудованих «коробок». Люди бояться втратити свої кревні і навіть не розглядають варіанти, де ступінь готовності будинку менший за 90%.

Через повний штиль незалежні експерти тимчасово призупинили дослідження ринку. Але цю нелегку місію взяли на себе самі будівельники. І з успіхом виводять відсоток зростання на основі... двох–трьох проданих за місяць квартир (до кризи було кілька десятків і навіть сотні угод). Про якусь серйозність методу говорити не доводиться, але результат справний. Блискуча методологія і в ріелторів, які тепер також рахують: тільки динаміку ринку відстежують не за реальними продажами, а за... пропозиціями для продажу. Заплющуючи очі, що торг у деяких випадках доходить до 40%. Тобто якщо якийсь оригінал поставить за свою «хрущовку» ціну 500 тис. у.о, то статисти від ріелту одразу ж видадуть сенсацію: небувале пожвавлення вторинного ринку! Звірити бажане з дійсним не так і про­сто: Мін’юст, що збирає нотаріальні угоди, до своєї бази даних нікого з вулиці не допускає. І сам жодного аналізу не робить.

Насправді ж забудовники нині великі песимісти. «Вихід [з кризи] через рік — це дуже оптимістично. Ми орієнтуємося на два», — чесно зізнався генеральний директор однієї з найбільших компаній, що працює у цій сфері. Нині компанія, як і інші, не починає будувати нові об’єкти, а намагається продати неліквід та вкладати кошти лише у потенційно прибуткові (через два роки) об’єкти. Аби зрозуміти, що нас чекає завтра, цікаво заглянути у стратегічні плани будівельних компаній. Найменш ризиковим у смутні часи, коли фактично не працюють банки, вважається так зване елітне житло («Ви чули, щоби хтось купував житло преміум–класу в кредит? Я особисто про такі випадки не знаю!»). Повним ходом споруджують особняки навколо столиці та в дуже туристичних місцях, вартістю від 350 тисяч доларів. Натомість квартир для пересічного українця найближчим часом не зводитимуть — що би там не казали «статисти». Це може значити, що після виходу з кризи ми знову зіткнемося з дефіцитом дешевого житла. Але це буде після кризи... Вигідним вкладенням капіталу є також торговельні центри: шопінг–моли будують і навіть відкривають наперекір економічному спаду. Натомість будівельники не бажають закінчувати напівготову офісну нерухомість і логістичні центри: попит майже нульовий. Яскраве свідчення песимізму українського бізнесу.

Неперспективну нерухомість намагаються якнайшвидше збути. Найчастіше — безуспішно. «Пропозиція, від якої неможливо відмовитися», — це продаж об’єкта за його ринковою вартістю!!! А ви кажете — зростання...