Контрольна перевірка
Усе, що відбувається в Монте–Карло, гарантує високу якість видовища — чи то етап «Формули–1», чи старт елітної велобагатоденки «Тур де Франс», чи традиційний матч за футбольний Суперкубок Європи, чи турнір «королеви спорту» з серії Супергран–прі. Позавчора ввечері на стадіоні «Луї ІІ» в карликовому князівстві сяяли аж 15 олімпійських чемпіонів та чемпіонів світу з легкої атлетики, не кажучи вже про призерів цих поважних форумів. Належну підтримку їм забезпечили й 15 тисяч глядачів, які майже повністю заповнили трибуни.
Спортсмени з перших же забігів почали віддячувати вболівальникам. Обігнавши на 400–метрівці з бар’єрами чемпіона світу 2005 року американця Бершоуна Джексона, Ел Джей ван Зіл із ПАР не лише побив власне досягнення, а й показав найкращий час сезону в світі (47,94 сек.). У цій же дисципліні серед жінок аж на секунду оновила орієнтир року представниця США Лашинда Демус (52,63). Олімпійський чемпіон–2008 у бігу на 110 м із бар’єрами кубинець Дейрон Роблес оновив лише рекорд турніру — 13,06.
Із найкращим результатом сезону на планеті на дистанції 800 м несподівано перемогла американка Меггі Вессі (1.57,84). У цьому ж забігу наша співвітчизниця Тамара Твердоступ виконувала роль пейсмейкера — задавала дуже високий темп, тому, звісно, не дісталася фінішу. Донеччанка ж Юлія Кревсун, хоча й «вибігла» із двох хвилин (1.59,47), фінішувала аж восьмою, що свідчить про дуже високий рівень учасників.
Стартували дві українки й у бігу на 1500 м. І знову одна з них, Ганна Міщенко, задавала темп іншим. А от срібна призерка Олімпіади–2008 Ірина Ліщинська фінішувала останньою, 13–ю, із неприйнятним часом 4.13,14, що аж ніяк не додає оптимізму перед світовою першістю. У суперечці на останніх метрах дистанції Маріам Юсуф Джамал із Брунею (3.58,83) випередила свою колишню співвітчизницю, ефіопку Гелете Бурку.
Не потішив і виступ молодої кримчанки Віри Ребрик серед метальниць списа. Посівши шосте місце серед дев’яти учасниць (58,92 м), вона поступилася власному рекорду більш як трьома метрами, а переможниці, чешці Барборі Шпотаковій, — більш як шістьма.
Єдиним із наших, хто приємно вразив у Монако, виявився стрибун із жердиною Максим Мазурик. Але ж у донеччанина був серйозний стимул. Провалившись на національній першості в Ялті, де він не взяв стартові 5,55 м, Мазурик ризикував не потрапити до складу української команди на чемпіонат світу. Думається, підкорені позавчора 5,80 м (найкращий результат сезону) дозволять Максимові розраховувати на поїздку до Берліна. Другому й третьому призерам змагань Мазурик поступився лише за більшою кількістю спроб. А тріумфував тут на радість публіці француз Рено Лавілленьє (5,88) — відкриття року в «королеві спорту».
Чи не найбільша інтрига турніру приховалася в секторі для стрибків у висоту. Тут хорватська чемпіонка світу Бланка Влашич сперечалася зі своєю кривдницею на першому, берлінському, етапі «Золотої ліги» — чемпіонкою Європи в залах німкенею Аріане Фрідріх. У підсумку обидві злетіли на 2,03 м, але Влашич перемогла, оскільки взяла цю висоту з другої спроби, а суперниця — з третьої.
Хто за медалями?
Днем раніше Федерація легкої атлетики України оголосила список із 57 атлетів, які представлятимуть нашу державу на чемпіонаті світу. Це 34 жінки й 23 чоловіки. Ще шестеро перебувають у так званому «листі очікування» — до 3 серпня мають шанс виконати необхідні нормативи.
Із п’яти наших легкоатлетичних призерів Пекіна–2008 у «списку 57» представлені лише троє. Стрибунові з жердиною Денису Юрченку дошкуляють травми, а бігунка на 1500 м Наталія Тобіас пішла в декретну відпустку. До речі, на початку липня народила доньку ще одна наша видатна атлетка — стрибунка потрійним Ольга Саладуха. Зате в строю — Ірина Ліщинська й метальниця диску Олена Антонова. А олімпійська чемпіонка в багатоборстві Наталка Добринська цього разу спробує сили ще й у стрибках у довжину.
Президент ФЛАУ Валерій Борзов висловив припущення, що наші легкоатлети можуть розраховувати в німецькій столиці на сім–дев’ять медалей. Думається, виконати принаймні завдання–мінімум — можливо. Але уславлений спринтер сподівається, що хтось таки «вистрелить» і з молоді — із тих, на кого ставку не роблять.
Наразі переважна більшість атлетів готується до «світу» в рідних пенатах, майже не виїжджаючи на старти за кордон.