Не бійтеся мріяти!

Проект народився з простої і навіть трохи дитячої ідеї співробітників Харківського планетарію та фонду «УкрАстро» —привітати телефоном Едвіна Олдріна з 40–річним ювілеєм польоту корабля «Аполлон–11» на Місяць. Залізної гарантії, що космонавт, який безпосередньо причетний до першого виходу людини на позаземну поверхню, почує їхнє вітання, в її авторів не було. Але вони ризикнули, і все вийшло. «У нас є хороші контакти з людьми, які займаються астрономічною освітою в різних країнах світу, — розповіла «УМ» директор планетарію, президент фонду «УкрАстро» Галина Желєзняк. — Зокрема, один із наших колег безпосередньо знайомий з Олдріним, і саме він передав телефоном наше привітання з пропозицією відвідати Україну».

Дзвінок пролунав у найкращу мить, про яку можна було тільки мріяти. Легендарний першопроходець якраз проводив зустріч із молоддю в одному з американських космічних клубів і дуже зрадів посланню українців. Його напрочуд доброзичлива реакція дала підстави припустити, що пан Едвін, можливо, й погодиться відвідати батьківщину багатьох відомих піонерів Космосу. А відтак автори ідеї вже зараз приступили до підготовки важливого міжнародного проекту.

Галина Желєзняк каже, що харківська пропозиція знайшла підтримку в Астрономічного товариства та Космічного агентства України. Про зустріч із гостем уже мріють ветерани трьох космодромів, які колись реально конкурували з американцями за космічну першість, а зараз не проти об’єднатися з ними заради єдиної просвітницької місії. Доля розпорядилася так, що фахівці, які готували польоти за межі планети або самі побували у тій захмарній далечині, невідворотно стають патріотами Землі і пропагують ідеї її збереження як унікальної космічної перлини. Почути ще раз про те, що землянам дісталося у користування справжнє вселенське диво, ніколи не зайве. Тому приїзд Едвіна Олдріна, вважають харківські автори ідеї, має усі шанси вирости до рівня гуманітарної події міжнародного значення.

Показати ж астронавту і справді є що. Українським підприємствам хоч і складно підтримувати зараз космічний статус держави, проте вони ретельно зберігають у власних музеях докази своєї колиш­ньої могутності, свідком якої був і пан Олдрін. Розповідь про те, як усе було, здатна видавити у ветеранів крилатої галузі не одну зворушливу сльозу. Навряд чи американський гість відмовиться також побувати на батьківщині геніального конструктора Сергія Корольова і, відповідно, у Житомирському музеї космонавтики. А тим більше не мине Полтаву, де народився Юрій Кондратюк — відомий український інженер, якому вдалося за допомогою теоретичних формул ще на початку минулого століття «прокласти» трасу на Місяць. Саме нею і полетіли американці до загадкового супутника Землі рівно 40 років тому. Цей шлях тепер так і називають «Траса Кондратюка». Крім того, наш співвітчизник запропонував модель чотириступінчатої ракети для польоту саме на цей космічний об’єкт, ідею роботи двигунів на суміші кисню та водню і розробив макет космічного скафандра. До речі, Юрій Кондратюк винайшов і найбільш раціональний механізм перебування людини на Місяці, порадивши відправлятися в путь із маленьким модулем на борту. За його проектом, базовий корабель, керований одним з астронавтів, залишається на орбіті для підтримання зв’язку, а невеликий, із рештою членів екіпажу, спускається на поверхню супутника. Як відомо, американці здійснили шість експедицій на Місяць. І кожну організували саме за проектом нашого земляка.

До зустрічі з американським гостем Харківський планетарій почав готуватися не лише організаційно, а й візуально. Днями в Уфологічному музеї, що діє в його стінах, з’явився майже справжній Олдрін. Точніше, макет астронавта у скафандрі, подібний до того, в якому земляни літали на Місяць. Автор нового експонату, художник Ігор Березюк, каже, що замислив свого астронавта вже давно, але тільки напередодні 40–річного ювілею першого польоту людини до супутника Землі робота пішла з особливим натхненням. Коли ж автор дізнався про можливий приїзд американського космонавта в Україну, вкотре переконався, що у світі нічого випадково не буває. «Просто треба мріяти, і неможливе стане реальністю», — каже він.