Гуляв Київ у Мамая

Музей «Мамаєва слобода» минулої п’ятниці справив перші вечорниці після відкриття. Гостей і журналістів було значно менше, ніж на відкритті. Але кількість якості не завадила: дивилися герць козацького кінного театру, слухали гурт «Мандри» й «Хорею козацьку», їли–пили й хороводили.

За вхід платили 100 гривень. У вишиванці — 50, тож дехто перевдягався просто перед ворітьми. Дітей, пенсіонерів, інвалідів пускали безкоштовно. «Мамаєву слободу» все ще сприймають за «Пирогів, тільки менший»: саме так описували скансен у розмовах ті, хто прийшов сюди вдруге. А що ж таке скансен? За словами козака Костянтина Олійника, директора музею, так назвали перший у Швеції музей просто неба. Відтворили село Скансен 120–річної давнини, і згодом власна назва стала загальною.

Кількість гостей пан Олійник прокоментував так: «Люди, які тут, — дійсно наша публіка. Українці частіше приходять тоді, коли безкоштовно. Слобода компактна, розрахована на 1500—2000 людей. Звісно, вона буде одним із культурних центрів столиці. Цей захід — лакмусів папірець ставлення киян: не всі готові платити стільки, скільки воно коштує. Ми готуємо українців до сприйняття українського продукту».

Українського продукту на вечорницях було на всякий смак. Лялькарка Оксана Ахріменко показала, як із бязі, конопляних ниток та хмелю створити ляльку–мотанку. Колись дівчатка виготовляли такі майже п’ять років. Повправлявшись, ляльку–оберіг можна зробити за 10—15 хвилин. Обов’язково — з добрим настроєм, без клею та голки. Пенсіонерка Галина Григорівна, яка брала участь у майстер–класі, вирішила поставити свою ляльку в куточку з іконами. Козаків і козачок охоче роблять чоловіки й іноземці. Це давня українська забавка: «не доспи, не доїж, а дитину потіш». Вартість лялечок — від десяти гривень. Бувають й ексклюзивні кралі, з якими не граються і продають по 400—800 гривень.

Майстриня Оксана Білоус виставляла чудо–писанки: порожні всередині, з фігурними вирізами на шкаралупі. Писанкарка розписує яйця перепілок, цісарок, курей, гусей, страусів. Її техніку, не притаманну українцям, більше використовують у Німеччині та Франції. На яйці олівцем роблять ескіз, наносять візерунки гарячим воском і опускають у соляну кислоту. Шкаралупа витравлюється, віск утворює опуклий малюнок. Майстриня користується і стоматологічними інструментами. Звичайні яйця вартують 150—200 гривень, страусине — 700.

Охочі могли спробувати козацької юшки й кулешу. Шеф–повар «Мамаєвої слободи» Андрій Шунькін розказав, що юшку варять хвилин сорок: до рибного бульйону додають картоплю, моркву й цибулю, зелень і приправи. Куліш — це пшоняна каша з піджаркою на салі, її варять півгодини. У скансені цим нагодують по 20 гривень за порцію. Є й шинок із козацькими стравами, пивом та квасом. Із міцнішого — вишнева наливка.

А що далі? Директор слободи Костянтин Олійник повідомив, що тут відтворюватимуть життя українців за календарно–обрядовим циклом. Будуть етнографічні ярмарки, мистецькі заходи, етнофестивалі. У найближчих планах — обряд українського весілля. Влітку ж настає затишшя, тому очікуймо Покрови.

Аніта ГРАБСЬКА