Минулі вихідні принесли чергову «хорошу звістку» від кабмінівських посадовців: Єврокомісія після тривалих роздумів таки погодилася надати кредит нашій державі для закупівлі природного газу в росіян та закачування його у підземні сховища. Представники виконавчого органу Євросоюзу підтримали план реформування «Нафтогазу України», на якому постійно наполягають, та пообіцяли, що реальні гроші на його рахунках з’являться у вересні–жовтні. Українська сторона при цьому проявила дивовижну злагодженість: очільники НАКу та профільних міністерств доповідали гостям свій план у присутності керівників президентського секретаріату.
Не обійшлося без політичної складової: високопосадовці зробили глибокий реверанс у бік західних демократій. Мовляв, зроблено вдалий і дуже стратегічний вибір між кредитом, який могла надати на кабальних умовах Москва, та ринково орієнтованою позичкою Брюсселя. Утім найцікавіше, як це завжди буває під час ухвалення газових документів, залишилося поза кадром. Починаючи з головного — суми кредиту. Громадськості вирішили не повідомляти, на яку цифру Україна збільшить свій зовнішній борг.
Українські експерти стверджують, що, ймовірно, йтиметься про мільярд доларів. «Треба розуміти: чим пізніше нададуть кредит, тим менша сума буде нам необхідна. Адже закачування газу триває до 15 жовтня», — пояснив «УМ» директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Саприкін. Утім така невизначеність ставить у незручне становище сам Кабмін, адже саме Прем’єр–міністра Юлію Тимошенко неодноразово звинувачували у бажанні покласти частину грошей собі до кишені.
План фінансової стабілізації «Нафтогазу» — альфа і омега всіх кредитних умов європейців — у принципі, відомий: радикальне підвищення вартості газу для населення та теплокомуненерго, поділ компанії на незалежні структури, які займатимуться видобутком і транспортуванням, а також повна прозорість у фінансових і тендерних документах. Зайва річ пояснювати, що нічого з перерахованого тут не виконано. Експерти пояснюють: підписання двостороннього документа свідчить, що кредитор вирішив трохи пом’якшити суворі вимоги. Але навіть «м’який» варіант умов виконати буде непросто, стверджує Леонід Саприкін. Адже Верховна Рада нині на канікулах, і дуже мало ймовірності, що депутати зберуться у сесійній залі, аби за допомогою непопулярних рішень рятувати «Нафтогаз».
«Найгірше, що уряд у газовій сфері продовжує працювати у пожежному порядку, без довгострокової стратегії, — сказав «УМ» голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. — Країна залазить у борги, і виходу з цього не видно. Нині варто чесно назвати першопричину наших «паливних» бід: невигідний газовий контракт із «Газпромом». Його підписання було помилкою — Україна могла ще кілька місяців користуватися пальним із сховищ, вичікуючи, поки «Газпром» остаточно скомпрометує себе перед Заходом та піде на поступки».
На думку Валерія Боровика, нинішній кредит найбільше вигідний Європі: давши у борг гроші, вона малою кров’ю гарантує собі безперебійне постачання газу взимку. Україна, на жаль, тільки міцніше сідає на кредитну голку, не розв’язуючи системно жодної проблеми.
ЦІНИ
З 1 вересня — на 20 відсотків дорожче
Національна комісія регулювання електроенергетики підняла з першого вересня вартість газу для населення на двадцять відсотків. З 1 жовтня на цих же 20% зросте ціна газу для підприємств комунальної теплоенергетики. Тож, якщо ви споживаєте менше 2,5 тисячі кубометрів за рік і маєте лічильник, то щомісяця доведеться сплачувати по 58 копійок за куб. Якщо ж лічильника нема, то доведеться викласти 63,8 копійки.
З осені при споживанні від 2,5 до 6 тисяч кубометрів із лічильником треба буде заплатити 87,8 копійки, без лічильника — 96,6 копійки за кубометр блакитного палива.
При споживанні від 6 до 12 тисяч кубометрів за рік за наявності лічильника — 179,9 копійки за кубометр, за відсутності лічильника — 197,8 копійки.
Якщо ж споживання газу перевищує 12 тисяч кубометрів за рік, то, маючи лічильник, доведеться викласти 214,8 копійки за кожен кубометр, за його відсутності — 236,2 копійки.
КОМЕНТАР
«Це може бути тільки початок»
«20% для «Нафтогазу» — це крапля в морі, — стверджує Валерій Боровик. — Проблему компанії вони не вирішать. І хоча політики обіцяють, що подальшого подорожчання не буде, насправді ж вони можуть піти на подібні кроки. Яскраве підтвердження: заява Юлії Тимошенко, що вона стримає власну обіцянку і не допустить подорожчання. Ці слова прозвучали якраз напередодні заяви НКРЕ».