Сильний вітрюган і дощ, що раптово здійнялися у неділю над Донецькою областю, взяли в «заручники» гірників макіївської шахти «Холодна балка». Через грозу отримала пошкодження електропідстанція у Харцизьку, внаслідок чого шахта виявилася знеструмленою: зупинився вентилятор головного провітрювання та заклякли всі підйомники. Під землею в цей час перебували 272 гірники, яким дали наказ залишити робочі місця й збиратися біля повітроподаючого ствола. Як повідомили «УМ» у центральному штабі державної воєнізованої гірничорятувальної служби, через годину електропостачання на шахту «Холодна балка» відновили, всі шахтарі виїхали на–гора, і зараз підприємство вже працює у звичному режимі.
А тим часом гірники сусіднього Донецька стали заручниками іншої «негоди» — фінансової. Працівники ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зібралися провести у вівторок пікетування приміщення Донецької облдержадміністрації, вимагаючи погашення боргів із зарплати. За словами голови територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Євгена Бондаренка, станом на 21 липня гірникам шахт «ДВЕК» виплатили лише 77 відсотків заробітку за травень. А загальна заборгованість із зарплати за той же травень складає 18,7 мільйона гривень.
До речі, саме через заборгованість із зарплати гірникам згаданих шахт Мінвуглепром не так давно звільнив генерального директора державного підприємства «ДВЕК» В’ячеслава Данилова. Керівники галузі ставлять одвічне питання, де діваються гроші, оперуючи наступними цифрами: на виплату заробітку шахтарям із різноманітними нарахуваннями за червень до компанії перерахували 52 мільйони гривень, однак самі копальні виплатили трохи більше 29 мільйонів гривень, а за червень недоплачено понад 11 мільйонів. За попередніми підрахунками організаторів акції протесту, в пікетуванні облдержадміністрації збираються взяти участь кілька сотень гірників. Саме таку кількість присутніх мали намір зібрати на цій же площі наприкінці тижня й ветерани страйкового руху, відзначаючи 20–річчя масових шахтарських заворушень. Так от, до «білого будинку», де в липні 1989 року пліч–о–пліч стояли тисячі «гвардійців праці», нині зібралося всього три десятки осіб...