Спочатку я хотів назвати цю замітку «Мій закріпачений ваучер», але ж кріпака ніколи начисто не обнульовували. Слово «рабський» теж не підходить, бо раба господар якось годував та одягав. Тут же мої акції потрапили в полон і безоплатну експлуатацію.
Я шукав допомоги. Навіть звертався до чинного тоді Прем’єра В. Януковича, двічі — до першого віце–прем’єра М. Азарова. Але результат кожного разу був один: мого листа відсилали до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, вона, у свою чергу, перекидала до Житомирського територіального управління Комісії, а відповідь усім готував, як уже заведено, мій боржник ВАТ «Бердичівський комбінат хлібопродуктів».
А що він готовий відповісти?.. То працював у збиток, то не було прибутків, то гасив попередні борги. І ось висновок: «Порушень не встановлено»... Розумію, щоби приватизуватись, комбінат мав стати збитковим, та йому, бач, цей статус дуже сподобався. І вже десять років Бердичів «голодує», наче в облозі: мало їсть хліба, булочок, батонів тощо. Може, варто оголосити збір коштів на допомогу «зголоднілому» Бердичеву?
Ще на початку, як тільки мій ваучер потрапив у пастку, мені телефоном запропонували за нього 40 гривень і запевнили, що все одно ніхто не буде сплачувати дивідендів. Та я відмовився продавати. Що ж, можу підтвердити: скуповувач ваучерів мав рацію. Знав, що каже.
Не дуже давно діями таких акціонерних товариств полум’яно обурився голова Народної партії України Володимир Литвин. І коли він очолив Верховну Раду України, я написав йому особисто листа, в якому ще попросив не пересилати його до названої Комісії. Подумалось: ага, тепер начувайтеся, крахобори! Литвин сам родом із Житомирщини, тож вам задасть... Та все повторилося: відділ з питань звернень громадян апарату ВР переслав мого листа до секретаріату Кабміну, а той — куди ви думаєте? — до тієї ж безпорадної Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Отакі пироги!
Мені знову письмово розтлумачили, що тут усе вирішують загальні збори акціонерів і що це норми «діючого законодавства». «А що таке збори акціонерів? — запитав себе я. — Напевне, головним чином колектив працівників комбінату?..» Еге, та вони можуть підвищувати собі зарплатню, навіть працювати «в тіні», а мені — віртуальна фіга?! Посоромилися б: самі їдять нашого спільного пирога, а таких, як я, від столу відганяють. Це ж треба: за 10 років — жодної копійки!.. Ні, не подобається мені ця приватна комуна!
Та цього разу Комісія додала ще й таке: «Чинне законодавство передбачає право виходу акціонера у встановленому порядку з акціонерного товариства. Це право реалізується шляхом відчуження належних акціонеру цінних паперів (акцій). Акціонери не мають права вимагати від емітента або будь–кого іншого викупу належних їм акцій... необхідно укласти договір із стороною, яка має намір його придбати». Це що — треба шукати нове підприємство, яке хоче приватизуватися? І де саме шукати?.. Буду вдячний, якщо юристи допоможуть у цьому розібратися. Їхні поради знадобляться мільйонам ошуканих громадян України.
І хай вибачають за відвертість депутати Верховної Ради України: ми, власники простих іменних акцій, подякувати їм не можемо, бо їхні закони не захищають наших інтересів. Видно, більшість із високих обранців самі причетні до таких і подібних «заманух».
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
