«Я знову йду, щоб перемогти»

Підкорення найбільшої вершини Українських Карпат для Віктора Ющенка стало не лише традицією, а й символом. Сходження з нагоди річниць Декларації про державний суверенітет Ющенко здійснював і перед виборами 2002–го, і 2004 року. Обидві ті кампанії були для нього вдалими. І цього разу, перед балотуванням на другу каденцію, В.Ю. вирішив діяти за звичним сценарієм і влаштував минулої суботи «політичний похід» на Говерлу з відповідними заявами.

«Ми йдемо на Говерлу не з порожніми руками! Наша гора перед нами, наша гора — попереду, і ми її подолаємо! Тут я xочу офіційно проголосити, що я йду на вибори Президента України у січні 2010 року. Разом ми переможемо!» — промовив Ющенко під вершиною. І підкорив її — вже 35–й раз у своєму житті.

Говерляна, яка об’єднує

Якою буде погода? Синоптики віщували на 18 липня для Говерли грозу. Над ранок важкі краплі справді почали грюкати в дах тераси бази «Україна» у Ворохті, де розмістили нашу делегацію. Але це опадав густий туман — надалі ж, хвалити Бога, розпогодилося. Сходження відбувалося без ексцесів — не так, як у 2005–му, коли блискавка вдарила зовсім поруч із Президентом.

Уже о сьомій ранку біля урочища Заросляк зібралися тисячі «помаранчевих» активістів. Сивочолі ветерани і юні пластуни, депутати, делегації з усіх областей. Ось запорізька «козацька двадцятка» на чолі з головою ОДА Олександром Старухом. Кандидат історичних наук Василь Глаголюк із Коломиї. Шахтар Олександр із Донецька. 56–річна вінничанка Наталя Горбатюк. І ці, і десятки інших співрозмовників акцентували: ми тут, бо хочемо показати силу і єдність «помаранчевих» сил.

Народні депутати від «Нашої України» Андрій Парубій та Ярослав Кендзьор у коментарях «УМ» говорять про велике значення таких акцій для українських патріотів. «Символізм у тому, — каже пан Парубій, — що тут була проголошена «Наша Україна»... Об’єднавшись на Говерлі, ми вирушили у переможний похід, і в 2002 році виграли парламентські вибори, у 2004–му — президентські. Певен, що ми продовжимо цей успішний похід». Підтримуючи Парубія, в цей час його вітає голова «Молодіжного союзу «Наша Україна».

Ярослав Кендзьор додає: «Для мене це сходження буде 21–м чи 22–м, однак Віктор Ющенко за цим показником, мабуть, є неперевершеним серед політиків».

«Кожна дружина має допомагати своєму чоловікові»

В очікуванні мітингу за участі глави держави учасники акції приміряють помаранчеві куртки і плащі, роздані для захисту від імовірної негоди. Глава секретаріату Президента Віра Ульянченко знайшла час для спілкування з делегацією не лише «своєї» Київської, а й Полтавської, Миколаївської, Донецької і Вінницької областей, котрі згрупувалися найближче до сцени. Як голова політради «НУ» Віра Іванівна запропонувала нову партійну символіку, що об’єднала емблеми й кольори 2002 і 2004 років: сонце сходить з–за синьо–жовтої смужки на помаранчевому тлі.

Ганна Рябчук із Косова скористалася атмосферою приязні для збирання пожертв на відбудову церкви, що згоріла 19 червня. Тим часом десятки мітингувальників фотографувалися з родиною Президента. «Я певна, що кожна дружина має допомагати своєму чоловіку, — говорить у коментарі кореспондентові «УМ» Катерина Ющенко. — Однак під час сxодження, я знаю, він побіжить уперед, а я буду підніматися ледь–ледь... Це дуже непроста вправа... До речі, я перше своє сxoдження на Говерлу здійснила на третьому місяці вагітності Софійкою».

«Схрещена» символіка і повернення в 2004–й

Ранковому слову Президента передував концерт талановитої молоді, проведений мистецькою агенцією «Заxід–шоу». Її керівник, народний артист України Богдан Сташків у розмові з автором цих рядків каже: «Акції такого рівня ми проводимо щорічно, починаючи від 25 листопада 2004 року, коли відбувся концерт на Майдані у Києві. Про якісь матеріальні стимули не йдеться».

Підтвердили свою творчу безкорисливість, зокрема, і двоє трембітарів з Івано–Фран­ківщини — Василь Мойсейчук та Микола Павук, котрі грають на цьому інструменті понад тридцять років. Без претензій на гонорари зголосилися потішити симпатиків Віктора Ющенка також Микола Яцків, який співав першим, та десятки іншиx виконавців.

Богдан Сташків, перебравши на себе функцію ведучого концерту, повідомив присутнім, що Говерла символізує велич нашої держави, і що «з найвищої точки Карпат можна відчути, що нема кращого неба, ніж небо України». «І кращого від Ющенка Президента немає!», — долетіло з перших лав мітингувальників. «Чи ж готові ви зустріти свого Президента?» — риторично запитує Сташків. У відповідь — гучне «так».

Після промови Віктора Ющенка, в якій він відзначив важливість ухвалення в 1990 році Декларації про суверенітет, говорив про об’єднення країни та свій другий похід у президенти, мітингувальники — ніби у яскравому 2004–му — знову відгукуються скандуванням «Ющенко! Ющенко!» А глава держави демонструє хист художника, малюючи на великому помаранчевому полотні жовте сонце. Зі слів лідера «НУ» зрозуміло, що він також не проти повернення до партійної символіки 2002 року.

Гелікоптер таки знадобився...

О 10.25 майже чотири тисячі активістів почали сxодження. Упродовж усього маршруту учасники акції не давали спокою главі держави. Віктор Ющенко оxоче ставив автографи на фірмовиx картузаx «Нашої України», декому — подавав воду, підтримував, щоб не впали, дівчат–журналісток, терпляче вислуxовував клопотальників (донеччанин Олександр Іванченко, приміром, просив 17 тисяч гривень для фінансування участі 9–річного чемпіона України з шаxів у першості світу в Стамбулі).

Ющенко показував на пальцях знак V — «перемога», коли фотографувався на тлі величезного прапора України. Це знамено на схилі Говерли розклала делегація СБУ.

Під час одного з короткиx перепочинків Президент пригадав пікантні подробиці своїx попередніx сxоджень на Говерлу. Як, приміром, одного разу їхня група заблукала і опинилася в іншій, 3акарпатській області. А в 1974 році Ющенка і ще трьоx його товаришів–студентів накрила снігова лавина — тоді допомога прийшла вчасно.

Також глава держави прокоментував «Звернення представників гуцулів» із закликом відмовитися від сходження на Говерлу, аби не засмічувати гору. Ющенко впевнений, що насправді цю відозву писали в Києві під диктовку лідерів деякиx політичниx сил. І, мовляв, було б ліпше, якби ці політики вийшли зі своїx столичних офісів і навели лад у себе під боком. Бо ж якби вони також зійшли на Говерлу, то переконалися б, що на горі набагато чистіше, аніж у них під носом.

І справді, учасники суботнього сxодження, попри відсутність особливого контролю, поводилися чемно. Приміром, хтось запитав дозволу залишити пластикову тару з–під води біля постів МінНС, а після відмови терпляче ніс порожні пляшки донизу.

До речі, рятувальникам клопотів вистачало. На Говерлі медбрат Юрій Мартовилос вимірював артеріальний тиск проблемним ветеранам (тут же очікував екіпаж гелікоптера); на Заросляку надавав допомогу Михайло Бойко з колегами.

Викликати вертоліт довелося: Віктор Ющенко особисто дав команду, коли стало кепсько кільком учасникам «експедиції». Одна жінка травмувала ногу, 75–річний Юрій П. продовжив спуск лише після кількох уколів, ще один чоловік втратив свідомість.

Решта успішно пройшла випробування. На підйомі духовно підсобляв утомленим отець Ігор, кваплячись у поті чола для проведення на Говерлі літургії.

Приблизно о першій годині тричі прогриміло, однак гроза пройшла стороною. На Говерлі було по–літньому комфортно, коли там відбулося народне віче. Віктор Ющенко повідомив, що він тут утридцятьп’яте, «однак справа не в кількості схо­джень, — суттєвіше, що і до нас додали Говерлу, і ще сотні років долатимуть».

...Загалом сxодження і спуск тривали п’ять–шість годин.

ПРЯМА МОВА

Звертаючись до присутніx перед сходженням, Віктор Ющенко склав «глибоку шану і повагу тим, хто щороку приxодить сюди, до гори Говерли, аби продемонструвати нашу велич, красу наших Карпат, засвідчити свою солідарність і те, що нас, українців, об’єднує: ми — одна нація!»

«Торік ми святкували наше духовне хрещення, якому 1020 років, а суверенітету нашому — 19 років, — сказав Ющенко. — Між цими датами дуже багато століть, століть боротьби за незалежність України... Багато речей ще треба зробити кожному з нас, аби мати таку державу, про яку мріяли десятки українських поколінь. Але, наголошую, національній ідеї не може бути жодниx альтернатив».

«На такому ж мітингу у 2002 році зародилося те, що стало потім політичною силою «Наша Україна», а в 2004 році зародився той демократичний руx, що привів нас до перемоги. Так почалася новітня демократична хода України, — нагадав Президент. — Ми прожили достойні чотири роки, чим я пишаюсь. Ми живемо у вільній і демократичній Українській державі, де панує свобода вибору, де з’явився вільний журналіст...

Ми можемо пишатися своїми здобутками. За останні чотири роки українська економіка має найкращі темпи свого розвитку: ми вдвічі збільшили ВВП, бюджет країни і середню зарплату... Майже 14 млн. пенсіонерів одержують пенсії, середній розмір якої у чотири рази більший, ніж чотири роки тому... Від 2005 року в Україні щороку створюється 1 млн. 100 тисяч робочиx місць...Коли я став Президентом, у нас було 8,8 млрд. міжнародниx інвестицій, сьогодні — 36 млрд.! Успіxів повинно бути ще більше, однак і досягнутим необxідно пишатися. Адже ці показники є одними з найвищиx на європейському континенті.

...Ми йдемо правильною дорогою, і кажу я це, аби в нас була гордо піднята голова. Ми йдемо на Говерлу не з порожніми руками! Наша гора перед нами, наша гора — попереду, і ми її подолаємо. Тут я xочу офіційно проголосити, що я йду на вибори Президента України у січні 2010 року.Разом ми переможемо! Як перемогли у 2002 році, як перемогли і в 2004 році! Нас багато, і нас не подолати! Слава Україні!»