У селі Глибочок Тальнівського району Черкащини пропав 50–річний чоловік. Володимир Мирончук на власному коні поїхав до свата в сусіднє село Довгеньке, аби навозити тому глини з кар’єра. Увечері, коли робота була вже зроблена, чоловік сів на підводу й подався додому. Але до рідної хати він так і не доїхав. Наче крізь землю провалився.
Коли тальнівські правоохоронці розпочали його пошуки, то вийшли на слід 21–річного Олега Забігала, який останнім бачив зниклого. Молодика, що мав за плечима уже дві судимості, запідозрили у причетності до злочину і не помилилися. Правоохоронці знайшли його у власній оселі. Відчиняти він не бажав, тому довелося вибивати двері.
Як зізнався міліції сам Олег, він перестрів по дорозі Володимира Мирончука й хотів забрати в того коня, аби здати тварину на бійню. Господар коня не віддавав, тому нападник побив його, а потім задушив. Тіло жертви вкинув у яму біля своєї хати, закидав соломою й запалив. Сусіди кажуть, що чули сморід, але думали, що перед дощем його вітром тягне з м’ясо–кісткового заводу.
«Олег у нашому селі поселився тижнів зо три тому. Приїхав із жінкою та дітьми, — розповідає «УМ» Тетяна Білоус, секретар Корсунківської сільради, до якої входить і село Довгеньке. — Напередодні вбивства ми викликали правоохоронців, щоб перевірили законність перебування Забігайла в селі».
А от у рідному селі загиблого Володимира Мирончика називають гарним чоловіком та батьком, порядною людиною та роботящим господарем, котрий обробляв земельні паї, тримав свиней та чотири корови. Свати ж чоловіка корять себе за те, що попросили його ту кляту глину навозити, кажуть: «Краще б ми її відром носили до хати». До речі, коня з возом знайшли в іншому селі — в Тарасівці.