Чий ліс? Нічий, забирайте!

18.07.2009

Кіровоградська кривава історія за участі БЮТівця Лозинського та загарбаних ним мисливських угідь змушує «відкрити очі» багато на що. У тому числі й на те, що в Україні таки можуть бути приватні ліси (як, до речі, й орендовані прибережні смуги водойм). Виявляється, наше законодавство це ДОЗВОЛЯЄ! Тож табличка при вході у ліс «Приватна власність. Вхід заборонено!» сьогодні може бути цілком законною! На щастя, хоч не при всякому лісі...

 

Більше п’яти гектарів в одні руки не давати!

Такий собі «окраєць» великого лісового масиву в Ніжинському районі, площею в чотири з половиною гектари із шістдесятирічними деревами, було передано... в приватні руки. Причому безплатно. Ніжинська міжрайонна прокуратура вважає це незаконним і порушила щодо тих, хто дозволив таку приватизацію, кримінальну справу.

Як випливає з матеріалів, наданих «УМ» прокуратурою, цій безплатній «прихватизації» певним чином сприяла давня юридична «нічийність» цієї ділянки лісу. Набагато більша його частина розташована на території Носівського району, де ним розпоряджається місцеве райагролісництво. І тільки порівняно невеликий обсяг — чотири з половиною гектари — росте на території сусіднього, Ніжинського, району. Окремі ж лісгоспи у місцині, де площа лісу складає менше п’яти гектарів, не створюють. От і був цей шмат лісу державним, але на місцевому рівні ніби й нічийним. До недавніх пір. Поки не знайшлися люди, які допомогли місцевому фермерові його приватизувати.

Як така приватизація могла статися на Ніжинщині? Зовні виглядає, ніби громадянин тільки подав до органу державного управління заяву — і її одразу задовольнили. Але дослідча перевірка встановила наступні факти. На замовлення громадянина Б., який мав намір вести фермерське господарство, землевпорядна організація виготовила проект відведення земельної ділянки площею майже 120 га на умові оренди. Ця ділянка включала б і ті 4,5 гектара лісу, про які йдеться. Розроблений проект відведення земельної ділянки на умові оренди ще в 2004 році пройшов державну землевпорядну експертизу.

Та громадянин Б. хотів одержати з цих 120 гектарів 116 га ріллі — в оренду, а ліс — у власність. Як голова фермерського господарства він мав право один раз одержати безплатно у власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю). Це передбачено ст. 116, 121 Земельного кодексу.

Хочу бути володарем лісовим!

У випадку з ділянкою лісу, про яку йдеться, бажання фермера суперечило чинному законодавству. І, мабуть, громадянин це розумів — не даремно ж проект відведення складався саме для оренди. Але чомусь цього не розуміли службові особи районного органу державного управління. Ще в 2004 році голова райдержадміністрації видав розпорядження про надання за заявою громадянина Б. згоди на складання проектів відведення щодо надання йому 116 га ріллі та 4,5 га лісу за умови довгострокової оренди та у власність.

Потім, всупереч розробленому проекту відведення, спеціалісти відділу земельних ресурсів підготували проект розпорядження голови РДА про надання лісу саме у власність. І воно було підписане. А через три роки, у 2007–му, фахівці відділу земельних ресурсів підписали державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,5 га для ведення лісового господарства. При цьому будь–яку проектну документацію щодо надання цієї земельної ділянки саме у власність не розробляли.

Громадянин Б. хитрував й у іншому. Виявилося, що для нього ця безплатно одержана для ведення фермерського господарства земельна ділянка була вже другою...

«Прихватизаторам» непереливки

На сьогодні розпорядження голови РДА про надання лісу у власність ніжинського фермера за протестом прокурора скасоване. Міжрайонним прокурором в інтересах держави до суду подано позовну заяву про визнання недійсним та скасування виданого на підставі цього розпорядження державного акта на право власності на землю.

А щодо службових осіб райвідділу земельних ресурсів за фактом зловживання службовим становищем порушено кримінальну справу. Однією з експертиз уже встановлено грошову оцінку цієї земельної ділянки — більше півмільйона гривень.

 

ЩО КАЖЕ ЗАКОН

Сьогоднішнє українське законодавство приватизувати лісові угіддя... дозволяє. Але не всі. Згідно зі ст. 56 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до п’яти гектарів.

Що таке «замкнені»? Це значить, що отримав селянин свій земельний пай, а там посеред поля — маленький лісочок. Лісовий острівець. От він, разом з усім земельним масивом, і може бути приватизований. Просто ж «відрізати» для передачі в приватні руки ділянки від великих лісів в Україні не дозволяє жоден закон.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>