Хірург Сергій Ярмак. (авторів)
Нещодавно хірурги другого відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні вперше в історії цього медичного закладу провели унікальну операцію — видалили зі шлунка 13-річної дівчинки жмут волосся. Досвідчений хірург Сергій Ярмак, який керував операцією в Чернігові, каже, що таке захворювання — трихобезоар — досить рідкісне, особливо серед дітей. Жмут, між іншим, важив 640 грамів, хоча в медичній практиці траплялися й суттєво більші ковтуни. Так, нещодавно в Індії під час схожої операції зі шлунка дорослого чоловіка видалили... 10 кілограмів волосся.
Отож процес хірургічного втручання, за словами чернігівців, був не дуже складним. Зараз юна пацієнтка одужує і чекає свого 14-річчя.
Звідки у школярки взялася ця хвороба? За словами матері, донька в дитинстві постійно відкушувала кінчики волосся. Така собі була у дитини погана звичка. Інші, скажімо, гризуть нігті, а от Віолетта — коси. Колись їй навіть ставили інший діагноз — алопецію, це коли на голові місцями випадає волосся. Але згодом лікарі з'ясували, що воно росло, от тільки дівчинка його постійно висмикувала. Років у вісім ця погана звичка зникла, і всі про неї забули. Однак волосся зі шлунка нікуди не зникло. Воно спресувалося і склеїлося у злощасний жмут. От він і дав про себе знати через кілька років.
Як розповідає мати хворої, Маргарита Григорівна Мухаметзянова, 16 лютого донька-восьмикласниця, як завжди, пішла до школи. Але о дев'ятій годині ранку вже повернулася додому: дуже болів живіт. Спазми почалися на заняттях. Вона звернулася до шкільного медпункту, де медсестра, помацавши живота, відчула, як там щось ніби пульсує. І сказала: схоже на пухлину. Маргарита Григорівна вирішила не відкладати справу в довгий ящик. Вони з Віолеттою пішли у дитячу поліклініку до хірурга на прийом. Перевірка ультразвуком показала у шлунку велику пухлину.
«Уявіть собі наш стан, — каже Маргарита Григорівна. — У доньки — чорнобильське посвідчення. Отож із самого ранку ми поїхали до поліклініки онкологічного диспансеру, що на вулиці Пирогова, аби у гастроентеролога обстежитися детальніше. Сиділи під дверима кабінету з 8-ї години ранку і аж до о пів на першу. Живіт у доньки то болів, то переставав. Ми так і не дочекалися прийому. Виявилося, зламався ендоскоп».
Звісно, при бажанні дівчинку могли б обстежити у стаціонарі диспансеру. Але натомість сказали прийти на прийом аж 23 лютого.
Чекати цілий тиждень, дивлячись, як донька страждає, і думати казна-що мама, звісно, не могла, тому вона повернулася у рідну поліклініку, де їх направили на обстеження до обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення на Бобровиці.
Лікарям цього медичного закладу Маргарита Григорівна надзвичайно вдячна, особливо Володимиру Костянтиновичу Загатному, лікареві-ендоскопісту, а також дитячому гомеопату Наталії Олексіївні Рудницькій. Саме вона, подивившись на абсолютно нормальні аналізи Віолетти, першою висунула припущення, що у шлунку «живе» стороннє тіло. Апарат УЗД знову показав пухлину, а ендоскопіст, після того, як школярка ковтнула зонд, побачила волосся.
Маргарита Григорівна одразу поїхала до обласної дитячої лікарні. Тут Віолетту направили до хірургічного, де Сергій Ярославович Ярмак погодився негайно зробити позапланову операцію. Дві доби після неї дівчинка була в реанімації, а зараз одужує в звичайній палаті. Тиждень лікарі не дозволяли незвичайній хворій нічого їсти і «годували» її через крапельниці.
«Я дуже зворушена тим, як до нас поставилися у цьому відділенні, — каже Маргарита Григорівна, — щире спасибі усьому медперсоналу, а особливо лікарю-реаніматологу Галині В'ячеславівні Зварикіній. І, зрозуміло, нашому рятівникові Сергію Ярославовичу. Він навіть шов зробив дуже охайний, ледь помітний. А для дівчинки це так важливо!».
Двох доньок Маргарита Григорівна виховує сама. Обидві вони мають чорнобильські посвідчення. А старша Анжеліка, яка вже студентка, взагалі інвалід дитинства. «Особливої допомоги від чорнобильських організацій ми не відчуваємо, — каже мати. — Ось тепер доньці зробили операцію, але чи компенсують хоча б частину витрат — невідомо».
Однак найдивніше те, що дівчинці раніше жодного разу не робили УЗД, а отже, і не помічали стороннього предмета у шлунку. Хоча щороку Віолетта сумлінно проходила чорнобильську комісію і разом із мамою була переконана, що зі шлунком усе гаразд.
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
