Якщо знати дешеві входи і виходи, літаки й поїзди, вся Європа буде біля ваших ніг. (Фото Данила ІВАНІВА.)
Раніше перед громадянином України, який прагнув помандрувати за західні рубежі, поставало дві головні проблеми: отримати візу і знайти кошти на подорож. Тепер щонайменше одну з них розв’язати значно легше: відтоді, як в Україну прийшла перша (і, на жаль, поки що єдина на наших теренах) лоукостова авіакомпанія «Віззейр», бюджетні й при цьому швидкі та комфортні подорожі до Західної Європи стали реальністю і для пересічних українців. Уже не обов’язково поневірятися в автобусах, щоб задешево відвідати Париж, Рим, Амстердам, Ніццу тощо. Зараз усі туристичні центри з’єднані лоукостовими повітряними шляхами — це в нас є тільки один «Віззейр», а на Заході таких авіакомпаній дуже багато, і їхні рейси можна вдало стикувати. Скажімо, швидкий переліт із Мілана до Барселони зазвичай коштує дешевше, ніж повільний задушливий поїзд із Києва до Донецька. Крім того, є й бюджетні автобуси, і залізниця. А завдяки Шенгенській угоді, отримавши візу в одному посольстві, можна майже вільно мандрувати по всіх 27 європейських країнах, які приєдналися до цього договору, включно зі Швейцарією.
Важливий момент: збираючись помандрувати за західний кордон, окрім закордонного паспорта і візи, потурбуйтеся про оформлення банківської платіжної картки, якщо у вас її немає. Тільки за допомогою цього шматка пластику із певною сумою на рахунку ви зможете вільно і завчасно купувати через інтернет вигідні квитки на транспорт, бронювати готелі тощо. Зрештою, у консульстві, до якого ви подаватимете документи на візу, наявністю банківської картки також обов’язково поцікавляться.
З України в європейські країни угорська компанія «Віззейр» літає: до польського Катовіце (звідти легко доїхати до Кракова), норвезького Осло (аеропорт «Зандефйорд–Торп»), німецьких Кельна та Дортмунда (рейси з Києва і Львова), а також столиці Британії — Лондона. Врахуйте, що оскільки Об’єднане Королівство до Шенгенської зони не входить, для Лондона потрібна окрема віза. Також із серпня відкривається рейс до Меммінгена, що неподалік Мюнхена. А ще є рейс до турецької Анталії.
А вже з перелічених міст відкривається фактично необмежений європейський простір. До прикладу: лише «Віззейр» із Катовіце літає до Парижа, Франкфурта, Риму, Мілана, Болоньї, Брюсселя, Барселони, Ейндховена, Стокгольма, болгарського курорту Бургас і грецького Геракліона, що на Криті.
Завдяки зручному стикуванню рейсів одним із найпопулярніших серед наших громадян став переліт із Києва через Катовіце до Барселони.
Аеропорт у столиці Каталонії — разів у п’ять більший за наш «Бориспіль». Серед моря колоритних європейців вирізняється більшою простотою черга на реєстрацію пасажирів, що прямують у Катовіце. Значна частина з–поміж них — наші земляки. То тут, то там чути українську й російську мови. Ось двоє юнаків, вважай — майже тінейджери. Хлопці мають із собою по невеличкому рюкзаку, жваво діляться суржиком враженнями про місцевий пляж, іспанських дівчат, архітектуру Гауді. «Ми самі з Рівного. Студенти, вчимося в Києві в «наргоспі», — розповідає той, що представився Олегом. — Приїхали в Барселону на тиждень, добре розслабилися, а головне — дешево. Дешевше, ніж якби в Крим з’їздили. Літаки туди й назад із пересадкою в Польщі коштували всього 160 доларів на людину, жили тут у хостелі, а одного разу — й у парку переночували. А поїсти — дешевше, ніж в Україні!»
Усі європейські лоукостові компанії мають зручні інтернет–сторінки, на яких можна подивитися розклад рейсів і придбати квитки, ввівши в потрібне поле номер і код своєї банківської картки. Знання іноземної мови бодай на елементарному рівні обов’язкове: ні української, ні російської на цих сайтах (окрім «Віззейра») «не розуміють», зате обов’язково є англомовна та, зазвичай, франко–, німецько–, італо– й іспаномовна версії.
Ті ж самі Олег і Сергій зазвичай послуговуються суржиком, а для поїздки в Іспанію їм вистачило англійської мови на «базовому» інститутському рівні.
Лоукостові авіакомпанії використовують не якісь там «поюзані», а нові сучасні лайнери, однак при цьому здешевлюють перельоти за рахунок обмеження послуг. На борту вам не запропонують газет і не нагодують «на шару» — якщо замучить голод або спрага, то за їжу–питво доведеться платити із солідною накруткою (щоправда, «наш» «Віззейр» пропонує безплатні соки й воду). Майте на увазі, що простір між рядами сидінь у «бюджетників» менший, ніж у звичайних авіаліній, — аби літак уміщував більше пасажирів. За додатковий простір для ніг і право пріоритетної посадки можна доплатити.
Також у більшості дешевих авіаперевізників існують жорсткі обмеження щодо ваги й кількості багажу. Скажімо, «Віззейр» бере в багажне відділення не більше 15 кг із людини, за перевагу — велика доплата в аеропорту.
У салон літака, залежно від умов авіакомпанії, можна брати досить об’ємні сумку чи рюкзак вагою 6–10 кг, але не забувайте про правила перевезення ручного багажу: в ньому не має бути жодних гострих предметів та рідин об’ємом понад 100 мл.
Розраховуючи вартість подорожі, не забувайте подивитися, в який саме аеропорт прилітає ваш літак, адже лоукости нерідко базуються на летовищах віддалік великих міст. І, скажімо, рейс до Осло насправді приземляється в Зандефйорді, звідки до столиці Норвегії — 120 км, і добратися можна тільки за 20 євро на людину. А літак із призначенням Барселона іноді може прилітати в Жирону, що за 80 км від столиці Каталонії. З аеропорту ж «Анталія» до однойменного курортного міста везе тільки таксі за 25 доларів. Утім, якщо врахувати, що авіаквитки Київ—Анталія—Київ туди й назад на середину серпня коштують від 700 гривень, знаходиться багато охочих відвідати турецькі курорти «своїм ходом», без посередництва туристичних фірм.
Зазвичай квитки на лоукости варто замовляти заздалегідь — так дешевше. Скажімо, якщо замовити сьогодні квиток до Катовіце на 11 вересня з поверненням через тиждень, 18 вересня, це коштуватиме вам 298 гривень на людину (по 149 грн. туди й назад), плюс 50 грн. за бронювання. Хоча трапляється й так, що квитки, навпаки, дешевшають ближче до дати вильоту (коли попит на цей рейс незначний). Тож якщо маєте намір помандрувати в Європу без прив’язки до конкретної дати, варто регулярно перевіряти розклад і вартість квитків на сайті обраної авіакомпанії.
Певна незручність полягає в тому, що повернути квиток на «бюджетний» рейс у разі відмови у візі або зміни планів ви зазвичай уже не зможете (або зможете, але з дуже великим «штрафом»). А щоб перенести виліт на іншу дату або змінити прізвище у квитку, також потрібно викласти кругленьку суму.
Однак не самим лише небом живе незаможний український турист. Потрапивши до Європи повітряним чи наземним шляхом, для подальшої мандрівки можна обрати як літак, так і поїзд або автобус. Щоправда, залізницю в країнах «розвинутого капіталізму» бюджетною не назвеш, особливо якщо йдеться про швидкісні потяги. Але, по–перше, залізничні компанії різних країн надають знижки для молоді віком до 25 років і тих, кому за 60, а по–друге, всі перевізники час від часу проводять акції, під час яких квиток, що «стандартно» коштує 140 євро, можна придбати у сім–вісім разів дешевше. І, скажімо, доїхати з Кельна до Парижа за 22 євро (час у дорозі — близько 4 год.) або до Брюсселя — за 15 євро (2 год. 15 хв.). Квитки за акційним тарифом поверненню й обміну не підлягають.
Інша річ — автобус. Міжнародні автобусні рейси — це вибір бідних і дуже бідних, усіляких заробітчан і їм подібних; солідні люди таким транспортом у Європі рідко користуються. Тож якщо, скажімо, мандруєте автобусом «Євролайнз» із Турина до Барселони, будьте готові до того, що вашими попутниками будуть самі лише негри, китайці й роботяги з колишньої Югославії, а на кожному кордоні ваш автобус зупинять і пильно оглянуть поліцейські з собаками. А то ще й паспорт заберуть і, якщо віза викличе якісь сумніви, висадять (скажімо, в нашому автобусі на межі Франції й Іспанії кількість пасажирів зменшилася аж на чотирьох «нелегалів»). Ні в літаку, ні в поїзді таке неможливе: під час пересувань між країнами Шенгенської зони на цих видах транспорту вашою візою навряд чи хто зацікавиться, а на залізничних вокзалах, на відміну від аеропорту, — і паспорт ніхто не запитає. Візу прискіпливо оцінюють лише в аеропорту першої «шенгенської» країни вашого турне.
Зате знайти дешевий автобусний квиток на потрібне вам число простіше, ніж залізничний, та й загалом автобуси набагато дешевші. І також існують акційні тарифи, завдяки яким, приміром, автобусом компанії «Євролайнз» із Брюсселя до Парижа можна добратися за 18 євро, а з Парижа до Амстердама — за 12 євро.
Також «Євролайнз» пропонує «безлімітний» квиток на 15 або 30 днів. Заплативши від 205 євро (для молоді до 25 років — 175), ви маєте можливість мандрувати між 41 (!) містом Європи, сходячи з автобуса у будь–якому з них і зайшовши в наступний автобус, скажімо, через день.
Виходить, що це навіть дешевше, ніж замовляти для такої мети «свій» автобус в Україні. «Ми їхали автобусом на матч збірної України до Хорватії, — розповідає про такий досвід футбольний уболівальник Петро з Івано–Франківщини. — Тижнева подорож через сім країн і назад (Польща, Чехія, Німеччина, Словенія, Австрія, Хорватія, Угорщина) обійшлася у 250 євро з ночівлею».
Але не забувайте, що на далекі відстані «бусами» мандрувати важко й довго, а годинний переліт лоукостовою авіакомпанією нерідко може обійтися у кілька разів дешевше...
Навіть під час найекономнішої подорожі вам потрібен буде дах над головою, адже хоч європейці і звикли лежати на травичці в парках або сидіти просто на бруківці посеред площ, намет десь під Ейфелевою вежею не напнеш. Варіант «на вокзалі переночую» теж не проходить, адже тамтешні вокзали, на відміну від наших, на ніч зачиняють.
Для молодих і безкомплексних туристів найбільш підходящим із точки зору економії буде варіант із хостелом. Якщо вас не лякає перспектива ночівлі з 10—12 незнайомими людьми (на всіх — одна ванна кімната і туалет), то переночувати в хостелі можна й за 10 євро. Кімната на шістьох буде вже дорожчою, а «люкс» на трьох чи навіть двох з окремими зручностями може коштувати не дешевше, ніж звичайний 2–3–зірковий готель.
Тож тим, хто звик до комфорту, варто звернути увагу на т.зв. «апартаменти» — їх, як і хостели, можна забронювати на «профільних» сайтах. Це, по суті, звичайна квартира з усім устаткуванням, змінною постіллю, прибиральницею і «рецепшеном». Ті апартаменти, що розташовані далеко від центру або й за містом, порівняно дешеві й при цьому вельми комфортні.
Якщо ж усе–таки хочеться жити у «звичайному» готелі, забронювати його найвигідніше через сайти, що надають відповідні послуги. Чи не найвідомішим із них є Booking.com, який пропонує на вибір 68 тисяч готелів у 71 країні, і всі — зі знижками. Як пощастить, то можна забронювати навіть 5–зірковий готель за втричі нижчою від звичайної ціною (аркуш із повідомленням про бронь, який ви отримаєте електронною поштою, варто роздрукувати і захопити з собою — на випадок, якщо в готелі щось наплутають і забудуть внести вас у списки або намагатимуться виставити рахунок зі стандартною ціною; утім таке трапляється дуже рідко).
Перед тим як бронювати номер, почитайте на сайті відгуки туристів, котрі там уже побували, — вони дозволяють оцінити всі переваги й хиби обраного готелю. Якщо житло припало до вподоби, не завадить перевірити його вартість на інших подібних сайтах (див. список), бо нерідко різниця між пропозиціями, скажімо, «Букінга» і «Венере» може становити кілька десятків євро за добу.
А що стосується власне перебування в конкретних містах, то з цим уже найменше мороки. Харчуватися радимо з супермаркетів, адже в більшості країн Західної Європи ціни на їдло й питво нижчі, ніж в Україні. Скажімо, автори цих рядків купували в Парижі сирокопчену ковбасу й сир брі удвічі дешевше, ніж у Києві, в Ніцці помідори — по 1 євро/кг, у Барселоні персики — по 39 євроцентів за кг (4 гривні), у Кельні німецьке пиво — по 90 центів, у Монако гарне вино — по 1,8 євро за пляшку.
У кафе ціни значно вищі, тож, якщо хочете заощадити, організовуйте харчування самотужки. А якщо вже забажали посмакувати місцевих страв — радимо знайти ресторан–закусочну, в якій за фіксовану ціну можна з’їсти за один раз необмежену кількість страв. У Барселоні, скажімо, така їдальня коштує 10 євро на людину.
А найвищий рівень цін (від готелів до продуктів) — у країнах Скандинавії, зокрема в Норвегії. Тому в ці краї радимо їхати вже після парижів–амстердамів–барселон.
Врахуйте, що найбільшою статтею ваших витрат у мандрівці Західною Європою може стати громадський транспорт у кожному окремому місті. Скажімо, в Парижі одна поїздка на метро коштує 1,60 євро (якщо купувати «карне» — книжечку з 10 квитків, вартість однієї поїздки знижується до 1,14 євро). Подібна система знижок діє і в багатьох інших містах. Також є проїзні — для тривалого користування транспортом, і т.зв. «картки туриста» зі знижками на відвідання багатьох музеїв та інших визначних місць. Але, риючись в інтернеті, можна надибати й на «безплатні» знижки: скажімо, квиток до Лувру в п’ятницю після шостої години вечора коштує 6 євро (в решту днів — 9 євро).
Насамкінець зауважимо, що навіть казкове Монако при безпосередньому «контакті» виявилося не набагато дорожчим, ніж супермаркет «Сільпо», який ми знову бачимо з вікна робочого кабінету. Утім у «бюджетну» Європу ми повернемося вже скоро. Тепер це просто.
Лоукостові авіаперевізники:
www.lowcost.com www.wizzair.com www.ryanair.com www.clickair.com www.easyjet.com www.skyeurope.com www.germanwings.com
Залізничні перевезення:
www.raileurope.com www.eurorailways.com www.sncf.com www.thalys.com www.bahn.de
Автобуси:
Бронювання житла:
www.booking.com www.venere.com www.hotels4u.com www.hostels.com www.hostelworld.com www.hihostels.com www.gtahotels.com
Для багатьох потенційних мандрівників в Україні найболючішим питанням і найбільшою проблемою була, є і буде візова. Із шенгенською візою ми в Європі — люди найвищого сорту, а без такої наліпки в паспорті — самі розумієте.
Для гарантованого отримання візи варто зібрати якнайбільше довідок, що засвідчують саме туристичне призначення вашої поїздки, вашу платоспроможність і обов’язкове повернення в Україну. Серед таких — бронювання готелів по маршруту вашої подорожі, квитки у зворотний бік, дані про постійну роботу і постійні заробітки (чим більші — тим краще), документи про власність на житло й авто в Україні, наявність дітей, дружин тощо, інформація про попередні вояжі за кордон (дуже добре, якщо ви вже колись отримували візи до країн Шенгену).
Найліберальнішими в цьому сенсі зараз вважають посольства і консульства Німеччини та Норвегії. А ось іще донедавна лояльні поляки тепер менш охоче пускають українців через свою територію — дається взнаки тиск їхніх західних сусідів.
У будь–якому разі, вся інформація про механізм отримання віз є на сайтах посольств конкретних країн. А ось фірми, які рекламують свої послуги щодо «полегшеного» отримання шенгенських «перепусток», варто ігнорувати. Адже їхня робота полягає лише в «консультації» з приводу оформлення ваших документів для подачі їх у посольство чи консульство, а на співбесіду до консульського працівника з пачкою цих документів ви все одно підете власною персоною, і саме з ваших відповідей консул робитиме висновок щодо видачі/невидачі візи.
Кореспондент «УМ» звернувся в одну з відомих київських фірм згаданого «консультаційного» профілю із «легендою»: я — найманий працівник у Києві на фірмі, дохід — стабільний, але середній, одружений, маю квартиру, але не маю авто, шенгенських віз досі не отримував, а з країн Європи колись був тільки в Польщі, дуже давно. Консультант відповів, що в такому разі ймовірність отримання туристичної візи в амбасаді Німеччини — 80 відсотків (тобто таки не гарантія), а вартість їхніх послуг з оформлення документів — у будь–якому разі 600 гривень.
Ваш покірний слуга осягнув і зробив усе те саме самотужки й без зайвих витрат.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
