Фабрика відеопіратства

«Камкординг» (camcording) означає несанкціонований запис фільму в залі кінотеатру на камеру. В Європі з таким видом піратства борються вже кілька років. Оскільки захист прав інтелектуальної власності там на значно вищому рівні, ніж в Україні, то кінопірати переключились на наші кінотеатри, постачаючи ринки й інтернет записами з українських кінозалів. Західні кіностудії у відповідь спонукають українські кінотеатри сканувати зали інфрачервоними камерами спостереження й приладами нічного бачення. Перший улов виявив лише трьох порушників із початку цього року.

Кінотеатри відхрещуються

Звернутися до цієї теми нас спонукала негласна заява однієї української дистриб’юторської компанії: мовляв, західні партнери стурбовані кількістю піратських записів у наших кінотеатрах і погрожують давати свої фільми в прокат лише після того, як прем’єри пройдуть у сусідніх країнах, і інтерес до піратської копії не буде вже таким високим. «Зараз таких записів стало набагато менше, — повідомили в кінотеатрі «Київ». — Люди хочуть дивитися фільми кращої якості, ніж ті копії, де хтось ходить перед екраном, і де тремтить зображення». В кінотеатрі «Україна» заявили, що активно борються з піратськими зйомками, проте, як і представники «Києва», заперечили, що в їхніх залах ловили когось на гарячому. Звісно, хто хоче псувати свою репутацію протиправними випадками, але такі заяви ставлять під сумнів саме явище камкордингу.

Проте негласні заяви дистриб’юторів цифрами і фактами підтверджує голова Української антипіратської асоціації Володимир Ілінг. «Ця проблема вималювалася у 2007 році, тоді було зафіксовано 10 випадків записів у київських кінотеатрах. У 2008–му — вже 26, кількість київських кінотеатрів, де несанкціоновано писали фільми, збільшилася, з’явилися такі випадки і в Дніпропетровську. У цьому році камкординг виявили ще й у Кіровограді та Черкасах, усього 11 випадків», — розповідає Володимир Ілінг, підкріплюючи свої слова таблицями, в яких зазначено, який фільм і в якому кінотеатрі було «викрадено» за допомогою відеокамери. У цих списках значаться мало не всі столичні кінозали. Проте на гарячому за весь цей час зловили лише трьох осіб. У чорні списки кінотеатри потрапляють через технічну хитрість кіновиробників: кожна копія фільму має свій номер, який при демонстрації зчитується за допомогою спеціальної апаратури. Таким чином, проглядаючи нелегальні копії в інтернеті чи з піратських дисків, виробник вираховує, з якої країни і якого кінотеатру вони походять.

А кінодистриб’ютори здають компромат

Вдатися до погроз Walt Disney Pictures чи 20th Century Fox змусила цьогорічна статистика відеопіратства. Якщо за минулий рік у європейському регіоні частка України у продукуванні піратських копій становила 27 відсотків, то на березень цього року — всі 50. Зі списку вибула Росія (35% у 2008 році), проте зросло піратство у Німеччині та Угорщині — по 25% на кожну країну. Статистику веде Motion Picture Association (MPA), організація, яка з 1922 року захищає права американських кіновиробників і до якої сьогодні входять найбільші кіностудії Штатів.

Вітчизняні дистриб’ютори вказують, що Україна стала раєм для відеопіратів через мізерні покарання, які можна накласти на порушника. «Єдине, що можна застосувати до людини, яку зловили в залі з відеокамерою, це стаття 51–2 Кодексу України про адміністративне правопорушення: незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності», — каже Володимир Ілінг. Покарання — незначний штраф, тоді як у Німеччині, Угорщині чи Росії передбачено ув’язнення від двох до шести років чи штраф і конфіскація обладнання. У квітні цього року в Україні винесли перший вирок, що стосувався камкордингу: хлопця, якого у лютому зловили у кінотеатрі «Ленінград», оштрафували на 850 гривень і конфіскували дорогу відеокамеру.

Володимир Ілінг старанно оберігає факти, які свідчать проти порушника. Це зйомки відеоспостереження, на яких зафіксовано, як камеру прилаштовують між спинками крісел. Невдачливого «режисера» зловила спеціальна апаратура, яку нещодавно почали встановлювати в українських кінотеатрах, — інфрачервоні відеокамери. Заховані вони під самою стелею, так що відразу й не помітиш, і сканують у темряві всіх глядачів на предмет, хто чим займається. До уваги всіх кіноманів — такі засоби спостереження встановлені вже в десяти українських кінотеатрах і в семи столичних зокрема, усвідомлення чого, погодьтеся, викликає неприємні відчуття. Але це між іншим.

Змусили кінотеатри встановити недешеву апаратуру (три–чотири тисячі доларів за комплект) українські дистриб’ютори, на яких, у свою чергу, тиснули західні кіностудії. «Це невеликі суми, максимум — 20 тисяч гривень, і кінотеатри змушені забезпечити нам умови», — каже Богдан Батрух, генеральний директор дистриб’юторської компанії B&H Film Distribution. До цієї організації вперше застосували санкції західні партнери: у лютому цього року Walt Disney Pictures вирішив показувати фільми в Україні через чотири тижні після прем’єри в Америці. На даний момент санкцію відмінено, але прецедент лякає вітчизняних прокатників (найбільші — «Геміні», «Кіноманія») і кінотеатри, адже у такому випадку збори впадуть, бо ж фільм уже точно буде доступний на піратських дисках чи в інтернеті.

Украсти фільм із фестивалю

Метикуваті кіномани вказують на те, що піратські копії з’являються до прем’єри картини. Тобто «злив» картин відбувається або під час монтажу, як у випадку із «Росомахою», або по дорозі до кінотеатру. На це вказує і висока якість зображення. Богдан Батрух заперечує таку можливість: «Ми отримуємо копії з Італії чи Великої Британії, вони запломбовані у спеціальні мішки. І якщо на митниці таку копію відкривають, ми її знімаємо з прокату. Озвучення відбувається на замазаній копії».

Проте пірати мають ще один спосіб. «Не «екранка» є основним бичем. Адже піратство — це комплексне явище, — зазначає Денис Іванов, президент дистриб’юторської компанії «Артхаус трафік». — «Екранками» користується 15 відсотків глядачів. Тоді як 85 відсотків людей закачує з мережі DVD–vip (конвертована з DVD–версії фільму копія, яку користувачі викладають в інтернеті, часто з’вляється після прокату фільму. — Ред.). Несанкціонована копія може з’явитися після того, як фільм передали для показу на фестивалі або для оцінки стрічки, чи на іншому етапі роботи з картиною.

* * *

Після виявлення неприємної для України картини камкордингу MPA делегувала в Україну свого представника, який мав перевірити, як наші дистриб’ютори виконують умови безпеки. В Українській антипіратській асоціації кажуть, що ревізор залишився задоволений. Тож ставлення великих кіностудій до України потеплішало. Але вони все ж залишили за собою право пригрозити у випадку чого пальцем і накласти відповідні санкції.