Убивць по осені рахують

Попри гучні обіцянки розкрити резонансні вбивства у Львові, вони досі лишаються «висяками», хоча час від часу міліцейські начальники насуплюють брови зі словами «незабаром все розкриємо і всіх посадимо». Зокрема, очільник МВС Юрій Луценко 18 червня у Львові повідомив, що «днями справу про вбивство Ігоря Кульчицького в прокуратурі визнали розкритою. У розшук оголосили людину, яку підозрюють у скоєнні цього злочину». Слова міністра одразу спростували у галицькій прокуратурі, мовляв, розкритою справу можна вважати лише тоді, коли є кінцевий результат.

Як днями нагадав обласний прокурор Львівщини Олексій Баганець, «це не відповідає дійсності». Однак його співробітникам удалося «дуже близько» підійти до розкриття вбивства Кульчицького. Нагадаємо, 18 липня минулого року його разом із бізнес–партнером кілер розстріляв просто у центрі Львова. На щастя, партнер вижив. Убивця стріляв з автомобіля «Фольксваген Гольф», котрий за кілька годин знайшли повністю обгорілим на околицях Львова. Операція «Перехоплення» не дала результату. Малопродуктивними виявилися і спроби розпитати мовчазне бізнес–середовище вбитого; у буремних 90–х син відомого футболіста Ігор Кульчицький (Куля) належав до легендарного угруповання Завіні, і після розстрілу кілерами останнього повністю легалізувався в будівельному бізнесі й навіть «успадкував» дружину колишнього боса.

Розшук кілера тривав близько року, і, за словами обласного прокурора, єдина заминка наразі у тому, що вбивця «заліг» за кордоном. «Проблема в тому, що дехто з фігурантів цієї справи переховується в Росії. Ми готуємо документи і вимагатимемо його затримання і видачі». Водночас, натякнув пан Баганець, ниточки до розкриття одного вбивства підтягнуть розкриття й інших «трупів». «Є оперативна інформація, — каже прокурор, — що якщо ми розкриємо вбивство Кульчицького, можемо розкрити ще щонайменше три зумисні вбивства, в тому числі й замовні, у Львові».

Щоправда, після настільки гучної заяви, тим більше якщо «стрілець» у Росії переховується, а не сидить у тамтешній тюрмі, виникає закономірне питання: чи не завчасно правоохоронці нахваляються зловленими «курчатами»? Адже «бандитський телефон» одразу донесе благу вість убивці: мов­ляв, «друже, тікай зі свого Ростова, бо менти тебе вирахували». Хоча, не виключено, «російський слід» є свідомою «дезою» з боку галицьких лестрейдів, аби розслабились справжні убивці. Як би там не було, попри всі правоохоронні «биття себе в погони», кілерські «витівки» у Львові залишаються досі не розкритими, включно з цинічним розстрілом екс–«губернатора» Сенчука та директора склодзеркального заводу Дацка.