Пенсія для нечужого дяді

Злочинна схема, яка почала діяти в управлінні Пенсійного фонду в Ленінському районі Вінниці ще у 2000 році, а в усій красі розцвіла у 2008–му, була б неможливою, якби за нею не стояв працівник саме цієї служби — головний спеціаліст–програміст Ч. (до оголошення вироку прізвища не називаємо). В обов’язки чоловіка входила нескладна, але відповідальна операція. Після нарахування пенсії людям він повинен був заносити інформацію з персональних справ у комп’ютерну базу даних, відповідно до якої кошти перераховувалися на банківські рахунки отримувачів. Ідея виникла сама собою: вписати кілька прізвищ, проставити суми «від балди» — і гроші можна привласнити.

Ініціатор залучив до «прибуткової діяльності» кума, і вже той знайшов людей, які на його прохання відкрили у філіях «Ощадбанку» рахунки і передали їхні номери, хоча права на пенсію не мали. Коли їм почали надходити гроші, вони залишали собі не більше сотні гривень, а решту передавали організаторам оборудки.

Спершу апетити зловмисників були скромні, суми фігурували порівняно невеликі (одна–дві тисячі гривень), тому до 2006 року за працюючою схемою вони перекачали у свої кишені 354 тисячі гривень. При цьому жодного разу ревізія не виявляла порушень. Слід додати, що після кожної транзакції Ч. знищував у комп’ютері інформацію про «лівих» пенсіонерів, але на папері вони залишались.

У 2007 році спритники отримали нові можливості: пенсіонери почали обслуговуватися в іншому банку та отримувати гроші безпосередньо з банкоматів. Це означало, що вже ні з ким не треба ділитися. Отож громадянин Ч. залучає до справи ще одного спільника, котрий відкрив низку карткових рахунків на громадян, яким обіцяв допомогти з працевлаштуванням — і вони віддають йому банківські реквізити і картки разом із PIN–кодами.

Тривала безкарність і «халявні» гроші дозволили розгулятись неабиякому апетиту: на низку нових рахунків щомісяця перераховували суми розміром 20–30 тисяч гривень. Таким чином, до кінця 2008 року зловмисники прибрали до рук ще 3 млн. 371 тисячу гривень. Однак саме жадібність їх і погубила. Якби обмежувались невеличкими сумами, то злочинна діяльність могла б тягнутись і до сьогодні, а так у Пенсійному фонді звернули увагу на незвично високі розміри виплат: людей, що мають такі високі пенсії, у місті можна порахувати на пальцях, а тут раптом — цілий список...

Зараз трійця очікує закінчення процесу і оголошення вироку. Кожного з них чекає позбавлення волі на термін до дванадцяти років. А от що стосується відшкодування завданих збитків, то воно виглядає дуже проблемно: грошей у підсудних не знайшли, майна, яке можна реалізувати, теж небагато. Щоправда, перший спільник, який «заробив» найменше, виявився найчеснішим і добровільно повернув 70 тисяч гривень. Другий спільник (значно багатший) компенсував лише дев’ять тисяч гривень. А що стосується організатора, то він знайшов для потерпілої сторони всього–на–всього... якихось п’ять тисяч.