Не далі, як у попередній «Столиці», ми писали про те, яка глибока криза охопила енергетичну сферу Києва. Зокрема, згадували й борги міста перед підприємствами «Київенергохолдингу» — борги, що перевалили за півмільярда. Проте щонайменше 30 мільйонів гривень столична влада планує пустити за вітром — декому терміново закортіло замовити для української столиці новий Генеральний план розвитку.
Власне, Генеральний план є своєрідною конституцією міста. В Європі такими поняттями не оперують узагалі, однак певну стратегію розвитку своїх «населених пунктів», ясна річ, мають. Відмінність від України полягає у тому, що на Заході такі «конституції» затверджують мало чи не раз на сто років. Звісно, життя вносить у них певні корективи, але глобальними ці зміни не є.
Що ж стосується Києва, то останній план його розвитку приймали у 2002–му. А у 2004–му розробники цього документа отримали навіть державну премію України в галузі архітектури. Те, що заслуговувало на оплески та винагороду ще в недавньому минулому, нині чомусь виявилося непридатним для споживання. Причина заперечення старого плану і розробки нового — в необхідності ще раз перекроїти місто та звести пару–трійку хмарочосів у найменш пристосованих для цього місцях. А також, можливо, відмити кошти на даному проекті. Одначе перша версія все ж вагоміша: будівельний «бум» у столиці призупинено винятково через економічну кризу, але рано чи пізно вона мине, тож інвестори знову вкладатимуть гроші у нерухомість, а власники будівельних компаній зароблятимуть на цьому мільйони. Ось тому і потрібно закласти нові підвалини розбудови Києва. Дарма, що столицю це остаточно доб’є.
З приводу Генерального плану відомо те, що його розробку замовлено комунальному підприємству «Центр містобудування та архітектури». Денис Басс, один із заступників мера Черновецького, пообіцяв, що із завданням КП упорається за 9 місяців. Такий термін є абсолютно нереальним, кажуть спеціалісти. На фаховий документ потрібно щонайменше втричі більше часу. Щоправда, на підмогу собі київські архітектори покличуть іноземних колег, говорить директор Центру Сергій Броневицький. Поки що весь проект «перезавантаження» Києва, який вигулькнув так невмотивовано та несподівано, виглядає великою сумнівною аферою. А керівник колективу «Київгенплану» Валерій Чекмарьов (чия установа займалася попередньою стратегією) твердить, що Київ жив і житиме за прийнятим у 2002 році Генеральним планом. Чекмарьов нагадує, що робота його колег була представлена у 19 томах і знайшла цілком схвальні відгуки у представників тодішньої Київради та членів уряду.
Тим часом розвиток Києва відчутно пригальмовує: за останні роки (зокрема, й за час мерства Леоніда Черновецького) місту абсолютно нічим похвалитися. У нас не прокладають дороги, не перекидають через Дніпро мости, не вводять в експлуатацію нові станції метро. «Центр містобудування та архітектури» обіцяє пожвавити ситуацію: існуючу забудову середмістя ущільнять (щоправда, мінімально), зате на околицях Києва «відіграються» по максимуму: там розгорнуться основні будмайданчики столиці. А ще у місті зведуть надвисокі (за 200–300 метрів) будівлі: загалом хмарочосів буде близько двох десятків. «УМ» уже писала про те, що один із них, можливо, постане на початку Хрещатика, а інший стане «переробкою» готелю «Україна».
Тож у 2025 році (а саме до цього періоду діятиме новий Генеральний план) Київ буде не впізнати. Мегаполіс являтиме собою бездумну мішанину всіх можливих стилів, напрямів та розмірів. Словом, доживемо — оцінимо.
