Як обиратимуть нового гаранта

      Верховна Рада мчить до пікової точки реформування політичної системи просто-таки семимильними кроками — позавчора на вечірньому засіданні парламентарії ухвалили в першому читанні й одразу ж у цілому закон про вибори Президента України, який був однією з передумов остаточного ухвалення змін до Конституції. Причому зелений рядок (той, що «за») на парламентському табло блимав досить солідним числом: закон підтримали аж 400 депутатів.

      Напередодні голосування, як зазначає Лабораторія законодавчих ініціатив, конституційна комісія ВР внесла на розгляд народних депутатів новий, узгоджений варіант законопроекту. Судячи з усього, «комісіянти» працювали в поті чола, адже проектів, з яких треба було зліпити один, було, як кажуть у народі, «вагон плюс маленький возик». Під компромісним варіантом, основою для якого стали законопроекти «наших українців» Миколи Катеринчука і Юрія Ключковського та соціаліста Миколи Рудьковського, окрім цих трьох, поставили  підписи координатор парламентської більшості Степан Гавриш, постійний представник Президента у ВР Олександр Задорожній, лідер Соцпартії Олександр Мороз та комуніст Григорій Пономаренко.

      Щоправда, опозиційні фракції, насамперед «Наша Україна», мали до цього документа чимало критичних зауважень. Як розповіла журналістам прес-секретар Віктора Ющенка Ірина Геращенко, зранку в четвер на фракційному засіданні між «нашими українцями» спалахнула активна дискусія щодо переваг і недоліків законопроекту. Та зрештою визнавши, що документ далеко не ідеальний, «НУ» вирішила його все ж таки підтримати. Отже, згідно з новим законом про вибори Президента (який, до речі, ще повинен підписати чинний глава держави), кандидатом у гаранти може стати як особа, висунена політичними партіями чи виборчим блоком, так і самовисуванець. Виборчий процес розпочинається за 120 днів до дня виборів (а не за півроку, як було передбачено діючим законодавством), а передвиборча агітація — з моменту реєстрації кандидата.

      Окрім того, в законі закріплено нову процедуру реєстрації кандидатів у президенти. Умовою реєстрації, зокрема, є внесення грошової застави в розмірі 500 тисяч гривень, яку кандидатові повернуть лише в тому випадку, якщо він отримає не менше 7 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Уже після того, як його зареєструють, претендент на найвищу посаду в державі повинен зібрати й подати до Центрвиборчкому не менше 500 тисяч підписів. ЦВК зарахує «автографи» прихильників кандидата лише в тому випадку, якщо в кожному з двох третин регіонів (АР Крим, області, міста Київ та Севастополь) України підпишеться не менше, ніж по 20 тисяч громадян. Ну а якщо вже зареєстрований кандидат не заповнить потрібної кількості підписних листів, доведеться  завертати голоблі — реєстрацію в такому випадку скасують.

      Щодо граничного розміру виборчого фонду кандидата, то, згідно з новим законом, він становить 50 тисяч розмірів мінімальних зарплат (оскільки зараз цей мінімум становить 205 гривень, кандидат, відповідно, може використати на виборчу кампанію 10 мільйонів 250 тисяч). Скасувати реєстрацію претендента на президентське крісло з подачі ЦВК може тільки Верховний Суд.

      «Це найбільш демократичний закон, ми його розроблювали з урахуванням виборчої практики останніх президентських та парламентських виборів, — запевнив у коментарі для «Української правди» соцiалiст Микола Рудьковський. — Якщо Кучма його підпише, то український народ обов'язково матиме Президента від опозиції».

      Натомість голова Української народної партії, «наш українець» Юрій Костенко, дотримується з цього приводу дещо іншої думки. «Прийняття цього закону дає владі певні можливості маніпулювати виборчим процесом, оскільки в ньому є багато невизначеностей щодо кандидатів на посаду Президента». На думку Костенка, простір для маніпуляцій дає  «вимога закону про відмову в реєстрації кандидата в Президенти в разі надання «неповної інформації». «Невідомо, за яким принципом буде оцінюватися «повнота» наданої кандидатом інформації, оскільки в законі чітко не прописано термін «неповна інформація» і як його треба трактувати», — каже лідер УНП. Але водночас опозиційний депутат вважає, що більшість позитивних змін, які є в цьому документі, «дозволяють покращити демократичність виборчого процесу».