Жерар Депардьє у Києвi вперше.
«Чому я став актором? — перепитав Жерар Депардьє. — Бо ця професія дозволяє залишатися в душі дитиною. І всі фільми я роблю для дітей». Ці й інші зізнання відомий французька зірка робила не десь на Єлисейських полях у Парижі, а в самому серці української столиці, в кінотеатрі «Україна». Вчорашня поява актора стала можливою завдяки турботам першої леді України Людмили Кучми, яка спільно зі своєю подругою, главою міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді Валентиною Довженко зорганізувала акцію «Митці Франції — дітям України».
Першою ластівкою акції став старий улюблений фільм «Втікачі» (1986 рік) з Депардьє і Рішаром у головних ролях. Як ідеться у прес-повідомленні, переглянути фільм і поспілкуватися з мсьє Жераром мали змогу соціально незахищені діти, діти-інваліди, вихованці дитячих будинків сімейного типу і талановиті нащадки української землі. Не скажу за весь зал, але в перших рядах журналістській братії вдалося вирахувати лише «Дітей за демократію» (є така організація) і малих «франкофонів».
Після спілкування з Президентом Леонідом Кучмою корифей французького кінематографа зустрівся з маленькими українцями. Що вам сказати — зал вибухав оплесками. Так незвично було бачити його на відстані витягнутої руки. Здавалося, що Депардьє трохи незручно почувається в діловому темно-синьому піджаку. Та ж звична зачіска, дещо розгублений погляд світлих очей. І посмішка. «Коли мені погано, то рятує посмішка», — поділився рецептом від депресії «символ Франції» (епітет французького посла Філіпа де Сюремена). «У дванадцять років я перестав говорити. Походив із бідної родини. Від маргінального світу мене врятувало читання: я читав уголос, щоб чути свій голос, читав перед публікою. Водночас потребував слова інших», — хриплим голосом розповів Депардьє. Так він став актором. А може, тому, що в одинадцять років був 180 сантиметрів на зріст: «Мене вважали за дурника. Проте щоб грати дурня, треба бути розумним».
Жерар Депардьє відповідав на багато запитань. Що любить м'ясо, хліб і овочі, а от до десертів байдужий. Що найбільшим успіхом у його житті є те, що він... живий. І що найкращий спогад дитинства — смак шкільного молока.
Участь мсьє Жерара в цій дитячій акції була невипадковою. Адже разом зі своєю дружиною Кароль Буке він допомагає камбоджійським дітям. А от яким чином він допомагатиме своєму товаришу в Києві, який попросив його «щось зробити», актор так і не розповів. Ходять чутки, що французький актор був задіяний у якихось зйомках. Лише один день провів Жерар Депардьє в Україні. А прощальним оревуаром стало зізнання, що хотів би знятися в українсько-французькому проекті в ролі Тараса Бульби: «А чому б і ні? Це прекрасний персонаж».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
