Запозичене з грецької мови слово «оксюморон» означає суперечливе поєднання несумісних, протилежних понять, як–от: дзвінка тиша, гарячий сніг, народний депутат, вчений Янукович тощо. Своєрідний геральдично–політичний оксюморон височить над куполом будівлі Верховної Ради України. Там упродовж усіх років незалежності України на вершині флагштоку над одним із Державних символів України — синьо–жовтим стягом — нахабно кублиться, як зозуля в чужому гнізді, ворожа йому, успадкована з колоніальних часів комуно–радянська кремлівська п’ятикутна зірка. Це неподобство, наруга над Україною.
Треба щось робити. Або–або.
При збереженні цього покруча, як уособлення природи тих сил, що періодично збираються під куполом, логічно було б створити канонічну тріаду: схвалити як парламентський гімн славетний шансон «Мурка». Синьо–жовтий стяг презентуватиме собою патріотичну депутатську групу «За Україну!», кривава п’ятикутниця — проросійську симоненківсько–литвинівську фалангу, а «Мурка» — ПР, БЮТівський кримінально–олігархічний, переважно українофобський конгломерат та його НУНСівських підспівувачів–підтанцівників.
Інший, життєво необхідний варіант: кишкнути п’ятикутну залітну птаху (разом із її адептами–хранителями), і замість неї над синьо–жовтим стягом розмістити Державний герб України — Тризуб. Невже наші можновладці (насамперед керівництво Верховної Ради) не офірують такий подарунок суверенній і незалежній Україні до дня її повноліття — досягнення вісімнадцятої річниці. Це відповідало б положенням статті 20 Конституції України.
Таке упорядкування надверховнорадівської символіки не вимагає значних коштів. За злиденності бюджету ВР я згоден на фінансування цієї роботи віддати свою дво–тримісячну пенсію. Сподіваюся, що якусь частку на цю операцію внесли б й інші українці.
І ще одна проблема. П’ять років тому в «Україні молодій» було надруковано мого листа, в якому я порушив питання про «порожні крісла» на засіданнях Верховної Ради. І що цікаво: тодішній (і теперішній) її голова тов. Литвин В. М. відповів мені й обнадійливо запевняв: «Ми вишукаємо засоби, які дадуть результат», що застосовуватимуться «різноманітні заходи аж до вирахувань із зарплати» депутатів–прогульників...
Результат відомий — віз і нині там. Казав пан — кожух дам, а там хоч не розвидняйся.
...Гидко–бридко дивитися на телеекран, як і п’ять років тому. Та ж неправда, той самий суцільний фальсифікат.
Як і раніше, при реєстрації за наявності 200—150 і менше депутатів тов. Литвин із заплющеними очима безсоромно повторює облудну мантру: «Зареєструвалося 427, 430 тощо депутатів». До того ж табло у першу секунду реєстрації постає суціль зеленим, як крокодильчик Гена, — від ніздрів до кінчика хвоста. Як і раніше, при голосуванні самовіддано «працюють» кнопкодави–багатоверстатники. Як і раніше, в залі засідань зяють прогалини.
Треба щось робити. Або–або.
Належало б у Верховній Раді дотримуватися положень Конституції і припинити брутально обвішувати вуха і засліплювати (заліплювати) очі виборців локшиною з кухні керівництва Верховної Ради, приписки, фальсифікації.
Інший варіант — заборонити телеоператорам демонструвати табло, процес голосування депутатами «особисто» (ст. 84 Конституції України), порожню чи напівпорожню залу засідань. Хай телеканали показують лише президію та трибуну. І то тільки тоді, коли роботу не блокують ПР і БЮТівські «трударі».
Насамкінець. Цікаво було б отримати інформацію тов. Литвина про зекономлені «вирахування із зарплат» ледачих депутатів бюджетні (народні) кошти за час його попереднього і теперішнього головування у Верховній Раді. Певно, дещиці цих коштів вистачить, щоб оплатити заміну одіозної п’ятикутниці на конституційний Тризуб. І я збережу свою пенсію...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
