Геройство тут не до речі

У майбутньої мами — особливо якщо вона збирається народжувати вперше — обов’язково виникає низка запитань, пов’язаних із вагітністю, пологами і доглядом за дитиною після народження. Минулого разу ми говорили про те, як правильно вибирати лікарню і скільки грошей треба готувати на «гонорари» медикам у столиці та за її межами. Сьогодні ми розберемося, що жінка має побачити в пологовій залі, у якій позі найлегше народжувати і чому сучасні медики недолюблюють так зване ліжко Рахманова. Якщо ви чекаєте на поповнення родини, можете скористатися цими фактами для вдалого вибору пологового будинку.

Ви ж думайте головою, куди маля тисне!

Спеціалісти ВООЗ наполягають на тому, що пологи мають бути максимально фізіологіч­ними, тобто найбільш наближени­ми до природнього процесу і найменш травматичними як для мами, так і для маляти. А це значить, що майбутня мама сама вибирає найзручнішу позицію для народження малюка: на боці, стоячи, на спеціальному стільці, навпочіпки, спираючись на ліжко або навіть висячи на шведській стінці. Ви не повірите, але єдина позиція, проти якої одностайно виступають сучасні акушери й неонатологи, — це ЛЕЖАЧИ на спині, на поширеному в нас ліжку Рахманова! Чому? Все доволі просто.

«Масштабне дослідження понад 130 тисяч випадків довело, що під час пологів позиція лежачи на спині категорично протипоказана, оскільки несе загрозу мамі та дитині, — розповіла «УМ» Тамара Іркіна, заступник директора проекту «Здоров’я матері й дитини», який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку і має за мету зниження материнської і неонатальної смертності в Україні. — Це розуміє кожен, хто добре вчив фізіологію. Уявіть — жінка лежить на спині. Навіть якщо немає переймів, плід своєю вагою тисне на мамину нижню полу вену, яка проходить уздовж хребта. У жінки порушується кровообіг. Органи (зокрема мозок, серце) недоотримують кисню й інших життєво необхідних речовин. Жінці стає погано. Вона може навіть знепритомніти. А дитинці, яка живиться через плаценту, ще гірше. Тому, як ви знаєте, в останні місяці вагітності заборонено лежати на спині. Про це кажуть самі медики! А під час переймів, коли матка активно скорочується, ця вена перетискається ще більше. Відповідно зростає ризик асфікції (кисневого голодування) та інших порушень плоду. Доводиться робити операцію, якої могло б і не бути. Діти, які нормально народжуються в таких умовах, — просто герої!»

Про те, що ліжко Рахманова не надто зручне для пологів, мені казали майже всі знайомі мамусі. А подруга, яка півроку тому народжувала в невеличкому місті Білгород–Дністровський, розповіла про інший «прикол». «Щось у мене пішло не так, — пригадує Світлана. — Як тепер розумію, трохи затягнувся перший період пологів. А тоді лікарі нічого не пояснювали. Лежу, значить, намагаюся тужитися, вже втомилася вкрай, голова паморочиться, а толку немає. Мене поклали під крапельницю для стимулювання пологів. Пролежала там близько години, поки геть дурно не стало. Прийшов лікар, подивився і каже: «Не хочете народжувати — значить, буде кесарів розтин». Я з переляку відпросилася в туалет, посиділа там, поревіла, походила трохи по коридору (аж легше стало) — і процес пішов! І хоч важко було, обійшлися без операції, синочка народила сама».

Столичні спеціалісти кажуть: у жінки сталося банальне перетискання нижньої полої вени. І якби вона в останній момент не підвелася й не відновила нормальний кровообіг, невідомо, чим би все закінчилося. Виникає логічне запитання: чому ж тоді практично в усіх українських пологових будинках жінки народжують на ліжку Рахманова?

«Бо це зручно лікарям, — пояснює експерт проекту «Здоров’я матері й дитини» Олександр Голубєв. — У 20–х роках минулого століття жінок, які народжували, було багато, а лікарів — мало. Тому вагітних ізолювали в окремому місці, де вони були захищені від інфекції та перебували під наглядом акушера–гінеколога. А щоб один лікар міг приймати пологи в кількох жінок одночасно, майбутніх мам збирали в одному приміщенні. І розташовували так, щоб акушеру було простіше працювати. Не треба нахилятися, присідати, зависати в незручній позі, як, скажімо, при вертикальних пологах. Лікар ходить між ліжками, швидко приймає пологи, як на конвеєрі. Це істотно полегшило життя медиків, а не жінок. І добре, що сьогодні цивілізований світ нарешті зрозумів: зручно має бути жінці. І ми поволі відходимо від «рахманівського» ліжка».

Свобода вибору для мами

Виявляється, в Україні вже існують пологові будинки та відділення в лікарнях, де жінці дають можливість народжувати вертикально. Зокрема, Житомирський обласний перинатальний центр, Донецька центральна міська лікарня №6, Луцький міський пологовий будинок. Є такі лікарні в Кривому Розі, Дніпропетровську, на Львівщині, в інших містах — загалом десь 80 «народжувальних» закладів із 700 існуючих в Україні. Йдеться не про приватні лікарні, а про державні заклади, де для прописаних жінок усі послуги безкоштовні. Потрапивши до такої лікарні, жінка може вибрати позицію для пологів сама — на спеціальних підготовчих курсах. Найцікавіше, що під час переймів це рішення може змінитися, і ніхто з лікарів не буде гримати на породіллю за «збій програми». Уявляєте?

«Багатьом вагітним найбільше подобається народжувати стоячи або висячи на шведській стінці, — розповідає пан Голубєв. — І зрозуміло, так легше. Під дією гравітації голівка дитини тисне на шийку матки. Шийка швидше розкривається, дитина швидше з’являється на світ. Цей період пологів не затягується, жінка не виснажується, тож згодом мама та дитина почуваються набагато краще, ніж при горизонтальних пологах».

Інший цікавий варіант — коли жінка сидить на спеціальному стільці з великою діркою. Що це дає? М’язи жінки (крім тих, які виштовхують дитину) особливо не напружуються, важлива вена не перетискається, вагітна не падає непритомна, відповідно, дитина не задихається від нестачі кисню і почувається цілком нормально. Малюк виходить сам — без медикаментозної стимуляції чи досить травматичного витягування з мами.

«А я народжувала Святозара, сидячи навпочіпки, — розповідає киянка Юля, яка три місяці тому довірила себе лікарям Житомирського центру матері й дитини. — Чоловік сидів позаду на стільці, обхопивши мене руками. Я майже сиділа на підлозі. Акушерка на ту підлогу мало не лягала, щоб контролювати процес і ловити дитину. Чому така позиція? В інших було або некомфортно, або страшно, що Святозар впаде з висоти і заб’ється. А в цій — те, що треба. І не боляче якось вийшло, і без усіх цих «жахів», якими діляться породіллі на інтернет– форумах».

Я на стіночці вишу...

Зрозуміло, перш ніж пропонувати жінці варіанти на кшталт «пологи на шведській стінці», працівники лікарні мають установити це обладнання в індивідуальних залах. Це приміщення, в якому жінка має проводити перший (перейми), другий (власне народження дитини), третій (відокремлення плаценти і вихід її назовні) періоди пологів та дві години після появи малюка на світ. Так–от, у цій залі має бути функціональне ліжко (на ньому міняється висота ніжок, нахил поверхні тощо) або звичайне ліжко із пружним матрацом, яке можна побачити вдома у багатьох із нас. На ньому жінка буде відпочивати після пологів. Іноді жінки народжують на такому ліжку, тільки не лежачи на спині, а в позиції «на боку» або «напівсидячи».

Шведська стінка, за словами Тамари Іркіної, теж виконує важливу функцію. Жінки висять на ній у перший період пологів, розвантажуючи хребет, а можуть і народити в такій позиції. Принаймні у Житомирському центрі пологи «на стінці» ні для кого не є дивиною. Чоловік робить масаж поперека, акушерка приймає малюка — і жодних проблем. Головне, щоб мама не боялася падіння дитини з висоти. Бо страх — не найкращий помічник у цій делікатній справі.

Крім того, в палаті має бути надувне крісло або великий м’яч (фітбол). Жінки дуже люблять на ньому присідати, лягати, хитатися у перший період пологів, щоб трохи розвантажити хребет, зняти м’язове напруження і зменшити біль. Юлі — мамі Святозара — настільки сподобався такий м’яч, що після пологів вона заявила чоловікові: «Хочу, щоб таке було у нас вдома». І що робити, чоловік купив коханій дружині фітбол. Правда, трохи менший, щоб цей м’яч зміг поміститися в їхній маленькій квартирі. Тепер Юля хилитається на м’ячі щоразу, як у неї починає боліти спина чи просто псується настрій.

На підлозі в палаті обов’язко­во має лежати килимок, щоб вагітна могла поповзати під час досить болючого розкриття шийки матки. Надзвичайно добре, якщо в пологовій залі буде ванна. Жінка може полежати в теплій воді і зняти спазми. Вода заколисує, заспокоює, знеболює без жодного побічного ефекту. Вагітна виходить із ванни, як– то кажуть, «на позитиві», і народження малюка (яке в наших лікарнях відбувається тільки на суші) в неї проходить набагато легше. Утім, ванни в пологових залах бувають рідко — це завелика розкіш для лікарні. А от душ, який також працює легкою анестезією, є в усіх закладах — партнерах проекту «Здоров’я матері й дитини». За їхньою концепцією, жінка в пологовому будинку має почуватися МАМОЮ, а не хворою...

УВАГА!

Ті з читачок, які будуть народжувати влітку, мають пам’ятати про один важливий момент. У цей період чимало пологових будинків зачиняють на санітарну обробку (по–простому, «на мийку»). І реальне відкриття після комплексу процедур може на тиждень–другий відставати від дати, заявленої в офіційному графіку. Скажімо, якщо «ваша» лікарня обіцяє закінчити санобробку 12 серпня, а народжувати вам десь 15—17 серпня, то краще заздалегідь підготувати «запасний аеродром». Варто з’ясувати, який пологовий будинок прийматиме вас у випадку, якщо запланована лікарня не встигне «помитися» до початку переймів.

ДО РЕЧІ

Статистика свідчить, що в лікарнях, які перейшли на сучасні перинатальні технології, значно зменшився відсоток малюкової і материнської смертності. Так, у Житомирі кількість нормальних пологів (без ускладнень і кесаревого розтину) збільшились у 5 разів. Захворюваність новонароджених зменшилася вдвічі, мертвонароджуваність — у 2,5 раза, рання неонатальна смертність — у півтора раза.