Вони вже не раз приходять у мої сни, виснажені, закривавлені, в брудних гімнастерках, і несміливо всміхаються мені, наче просять пам’ятати, пам’ятати їх. Це солдати Другої світової війни.
Скільки минуло років після війни, а й досі тисячі й тисячі непохованих, забутих, зневажених захисників України по лісах, по полях, по степах, особливо під Харковом, Севастополем, на дніпровських схилах і кручах.
Давно, здається, в «Комсомолкє», я читала, що в місцях, де багато непохованих солдатів, часом з імли проступають постаті привидів–солдатів, чути кулеметні черги й хриплі крики «ура»... Вони все ще на війні й захищають нас. А пам’ять про кожного з них окремо відходить, відходить, бо йдуть у вічність їхні матері, близькі, ті, хто любив їх і чекав до останнього подиху.
Поки не поховані всі мертві, війна триває. Але мертві теж потребують миру. Їх необхідно забрати з війни, поховавши по–християнськи, по–людськи.
Джеймс Мейс, самаритянин, допоміг нам згадати про мільйони жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні, організованого комуністами. Цей видатний американець сказав нам, українцям: «Ваші мертві покликали мене». Згадали, відспівали жертв Голодомору. В кожному селі, кожному місті стоять пам’ятні знаки, а в Києві постав неймовірної краси і печалі меморіал...
Хто допоможе непохованим солдатам Другої світової — Вітчизняної війни?
Дуже багато робить для духовності, для очищення від негативу нашої землі Президент України Віктор Андрійович Ющенко. Постав із попелу Батурин, гетьманська столиця, де росіяни вбили всіх до одного дітей, городян, захисників. Уперше з позиції незалежної української держави ми почули про цвіт української нації, борців за волю України, героїв Крут, петлюрівців, політв’язнів XX століття, Українську Повстанську армію. Вперше згадали серед загиблих у Великій Вітчизняній війні в’язнів концтаборів, полонених, зниклих безвісти, полеглих у боях українських юнаків 14—18 років зі звільнених українських сіл, яких, за наказом генерала Ватутіна, беззбройних, необмундированих, ненавчених, кинули форсувати Дніпро.
Багато робить Президент України В. Ющенко. Важко йому, бо велика в нас п’ята колона, обмануті й зомбовані люди, які вважають героями комуністів, організаторів воєн, голодоморів, комуністичного терору, масових убивств українців, а українських патріотів — своїми ворогами. Але один у полі не воїн.
Хто ще візьметься за цю справу? На Верховну Раду і Кабмін надія марна, бо все, що не пов’язане з грошовими потоками і розподілом влади, за межами їхніх інтересів.
А можливо, за цю справу візьметься Компартія, яка запевняла народ, що ніхто з героїв не буде забутий? Та в комуністів завжди розходилися слова і діла. Тому–то багато й непохованих, що боялися показати дійсні величезні цифри втрат у війні. Поставили по великих містах пам’ятники «Невідомому солдату», «Невідомому матросу» і все. Мабуть, нам, українцям, час зробити написи як слід: «Полеглим у боях за волю народу». Бо цю війну не забудуть ще довго, а невідомих швидко забувають.
Щоб був мир на нашій рідній українській землі, треба по можливості поховати і відспівати всіх, хто віддав за неї життя.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
