Баррозу всидить ще на п’ятирічку

20.06.2009
Баррозу всидить ще на п’ятирічку

Провідники саміту Євросоюзу дозволили Жозе Баррозу (праворуч) покерувати ще одну каденцію. (Фото Рейтер.)

На найближчі п’ять років прізвище голови Єврокомісії залишається незмінним: саміт глав держав і урядів Європейського Союзу в Брюсселі знову затвердив на цій посаді Жозе Мануеля Баррозу. Задоволений португалець заявив, що «гордий і зворушений» такою позицією лідерів ЄС. «Для мене це дуже важливий момент і велика честь — отримати таку підтримку і слова схвалення та визнання, враховуючи, що Комісія працювала в надзвичайно складних умовах. Сьогодні ми довели, що Європа може об’єднатися навколо загальних цінностей», — наголосив старий–новий голова Єврокомісії на прес–конференції за підсумками першого дня роботи саміту.

Щоправда, кандидатуру Баррозу ще має затвердити Європарламент, який ось–ось збереться на перше у новому скликанні засідання. І, як обіцяють його опоненти, простим для Жозе Мануеля це голосування не буде. Адже попри те, що на виборах перемогла Європейська народна партія, яка його підтримує, потрібної для затвердження кількості голосів у неї немає. Із 736 місць у Європарламенті ЄНП дісталося 264. Суперники Баррозу активно ведуть роботу з контр­агітації, закликаючи інші політичні сили не долучатися до голосування, але експерти вважають, що ці спроби марні. Тим паче що інших кандидатів на голову ЄК немає.

Остаточно питання з призначенням буде вирішено на початку липня. Як повідомив прем’єр–міністр Чехії, яка нині головує в Євросоюзі, Ян Фішер, в інтересах ЄС, аби це сталося якнайшвидше.

Голову Єврокомісії обирають на п’ять років, після виборів до Європарламенту. 53–річний Баррозу, який доти обіймав посаду прем’єр–міністра Португалії, головує в ЄК із 2003 року. Цей період для Європейського союзу був нелегким: зокрема, через негативне голосування на референдумах у Нідерландах і Франції провалилася ідея ухвалення єдиної європейської Конституції.

Представляючи програму на наступну п’ятирічку, Баррозу пообіцяв «працювати на посилення політичної ролі Європи та її здатності відстоювати свої інтереси на світовій арені», «посилити правила фінансового контролю і боротися з протекціонізмом у міжнародній торгівлі» й водночас підтримувати сільське господарство для швидшого подолання економічної кризи, а також робити все можливе для боротьби з глобальною зміною клімату. «Нам потрібно більше Європи. Це означає не більше бюрократії, а більше амбіцій, більше дій. Європейський проект — це не інститути в Брюсселі, не Єврокомісія та Європарламент, а загальний успіх усіх європейців».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Новим головою Європарламенту може стати Єжи Бузек — екс–прем’єр–міністр Польщі й великий друг України (він не раз заявляв, що «Європа чекає Україну). Як повідомляє РІА «Новості» з посиланням на обізнане джерело, його кандидатуру підтримують більшість політичних сил у ЄП. Хоча прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлусконі наполягає, щоб Європейська народна партія висунула на посаду італійця Маріо Мауро.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>