Накат березневих котів

       Учора стало остаточно відомо, що в останню неділю жовтня, як передбачає Конституція, відбудуться всенародні президентські вибори — Верховна Рада на своєму вчорашньому засіданні врешті прийняла відповідну постанову (хоча Іван Плющ вніс її ще минулого року). Після відмови від норми про вибори гаранта у Верховній Раді норму про дату виборів — 31 жовтня — підтримали і «більшовики», й опозиціонери: на електронному табло висвітилося доволі рідкісне для нашого парламенту число голосів «за» — 429.

      А почалося засідання ВР у «голосувальний» четвер із кадрових питань. Спершу парламентарії за поданням Президента припинили повноваження члена ЦВК Володимира Заплатинського (фракція СДПУ(о)), який жодного разу не з’явився в Центрвиборчкомі після призначення, зате справно реєструвався як депутат у Верховній Раді. Схоже, висуванець Медведчука просто не захотів втрачати мандат депутата, вважаючи його дорожчим. На звільнене місце парламентарії (переважно «більшовики») делегували іншого есдека — Сергія Дубовика, секретаря Солом'янського райкомiтету СДПУ(о) в Києві.

      Учора парламент поповнився й двома новими депутатами — присягу склали новообраний «дон» Олександр Васильєв, брат Генерального прокурора, та БЮТівець Валерій Чичков, котрий прийшов до ВР замість покійного Михайла Павловського.

      На відміну від «Регіонів України», які, вочевидь, поповняться вищезгаданим Васильєвим, інша більшовицька фракція — «Демократичні ініціативи» — зазнала вагомих кадрових втрат. Із дітища координатора більшості Степана Гавриша вийшло одразу троє народних депутатів: Михайло Добкін, Олег Каратуманов та Людмила Давидова (зараз чисельність «ДІ» — 16 нардепів).

      Вихід цієї трійки з «Демініціатив» лідер групи Степан Гавриш пов'язав із проведенням політичної реформи, оскільки «багато хто з них не відчуває себе в майбутній політичній програмі». Всі вони «шукають своє місце, і це є нормальним процесом». За словами Гавриша, такий процес може торкнутися всіх фракцій і груп, які створені не на партійній основі, і в якійсь депутатській групі «це відбудеться скоріше, а в якійсь — пізніше».

      Окрім того, учора Верховна Рада прийняла Цивільний процесуальний кодекс, «благословивши» його 320 голосами в третьому читанні, а також вирішила провести найближчим часом кілька парламентських слухань: про реформування Збройних сил, проблеми ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та економічну політику. Як голосувались інші питання (а до порядку денного, за повідомленням «Інтерфаксу-України», було внесено законопроекти про вибори депутатiв Верховної Ради Криму та до органів місцевого самоврядування, про внесення змін до закону про вибори Президента, проект Кримiнально-процесуального кодексу (друге читання), законопроект про внесення змiн до Земельного кодексу тощо), коли верстався цей номер «УМ», ще не було відомо. Для початку «більшовики» вкотре «зарубали» законопроект про імпічмент Президенту, не внісши його в порядок денний, а надалі у великої частини депкорпусу думки вже витали в майбутньому: КС визнав проект політреформи конституційним, тож треба його втілювати в життя.

      Апологети політреформи вирішили організувати додатковий сесійний тиждень (від 23 до 26 березня), аби мати більше часу на розгляд та обговорення проекту, і за це рішення проголосували всі фракції за винятком «Нашої України», БЮТі та, що цікаво, народних демократів Валерія Пустовойтенка. При цьому, як повідомляє «Українська правда», трапився цікавий інцидент. Коли соціаліст Микола Рудьковський висловлювався за «бонусні» пленарні дні, він назвав мажоритарну систему виборів «корупційною». На що голова ВР Володимир Литвин відповів: «Я прошу не кидатися словами про корумпованість, особливо коли це говорить Микола Рудьковський». Це обурило соціалістів, і вони зажадали від спікера вибачень. «Я приношу вибачення», — сказав у відповідь «батько» парламенту. Однак у наступному виступі депутат Володимир Бондаренко (мажоритарник з «Нашої України») також закликав Рудьковського не робити подібних заяв: «Якщо ви запитаєте мажоритарників, хто з них отримав свердловину на Полтавщині, ніхто руку не підніме». (Малося на увазі те, що в кулуарах парламенту регулярно обговорюються спільні інтереси Миколи Рудьковського з СПУ і Нестора Шуфрича з СДПУ(о), пов'язані з експлуатацією нафтової свердловини в Полтавській області).

      Проте навіть після збільшення кількості пленарних засідань депутати, що виступають за політреформу, висловлюють різні оцінки з приводу її остаточного ухвалення. За словами постійного представника Президента у парламенті Олександра Задорожнього, фінальне голосування може відбутися уже наступного тижня: «Сподiваюся, що до наступного тижня ми все закiнчимо».

      Інший прихильник політреформи — лідер Соцпартії Олександр Мороз — стверджує, що змiни до Конституцiї буде внесено до кiнця квiтня поточного року. Оскільки перед цим, мовляв, треба прийняти закони про вибори до парламенту, вибори Президента, до мiсцевих органiв самоврядування та чимало інших, передбачених політичною угодою. (До речі, лідер «нашоукраїнців» Віктор Ющенко висловився проти ухвалення «офіційного» законопроекту про вибори Президента, за його словами, бо цей документ не відповідає на основне питання: «Як організувати демократичні, чесні вибори?»).

      Тим часом Мороз також розповів, що збирається переконати інше крило опозиції («Нашу Україну» та БЮТі) підтримати політреформу. Такі наміри О.О. уже знайшли відповідь з боку фракцій Ющенка та Тимошенко: за словами одного з лідерів БЮТі Олександра Турчинова, пiд час розгляду остаточного схвалення змiн до Конституції «НУ» та БЮТі збираються «вивести народ на вулицi» — незалежно від того, чи це буде наступного тижня, чи в квітні.