Як стало зрозуміло, сьогодні, в часи надконвеєра і глобалізації, надзвичайно важливі... цехові традиції, вчителі, школи. Однією із кузень кадрів української моди намагається стати Київське вище професійне училище технологій і дизайну, яке самостійно працює лише кілька років, до цього воно «давало» спеціальності, необхідні для Дарницького шовкового комбінату, а однією з правильних традицій, сподіваємося, стане конкурс «Вишукано. Елегантно. Сміливо», який днями відбувся тут уперше.
Щоб розігріти публіку, дівчата-першокурсниці спочатку продемонстрували свій креатив у номінації «No comment», яка передбачала виготовлення одягу із нестандартних матеріалів, аби повною мірою та без особливих витрат реалізувати сміливі і навіть зухвалі ідеї. Модернові сукні «Чайна троянда», «Муза кравця», «Молочна красуня» були зшиті (відразу й не здогадаєшся) з фольги, клейонки, пакетів для молока. Та все ж ці «утилітарні» строї поступилися перед натуральною «Капустяною леді», вбрання для якої Ірина Мельник створила із листочків свіжої капусти. Якщо «Капустяна леді» здивувала публіку, то «Зграйка репортерів», яка випурхнула в екстравагантних блузках, спідницях, шортах із звичайнісіньких газетних шпальт, просто шокувала. А журі найбільше вразила колекція Ганни Пасічник і Наталії Зикової «Безмежність думок», яка й заняла перше місце. «Безмежність« являла собою жовто-зелені сукні з поліетиленової плівки, оздоблені застиглою будівельною пінкою, і дуже нагадувала зелених лісових мавок. У номінації «Авангард» найбільше виділялися роботи «Шалена наречена» та «Сміливе дівчисько».
Та ось ексцентричні витівки змінилися номінацією «Про-арт». Уже в назвах костюмів — «Наречена степів», «Подоляночка», «Невгамовність», «Серенада кохання», «Калинова Україна» — вчувалися фолькові мотиви. Ці колекції студенти училища виготовили із традиційної для України лляної тканини й оздобили вдало підібраними та майстерно виконаними мережками й вишивками. Але і в цій, більш серйозній та трохи романтичній номінації, не обійшлося без жартів: для моделі «Ложка» дизайнер Ірина Дробович зробила каптур у вигляді ложки, а до подолу спідниці пришила більше десятка металевих ложок — і отримала перше місце у своїй номінації. «Вечірні зорі», зрозуміло, — це гламур, відкриті плечі, нарядні вечірні сукні, тут і назви відповідні, і фасони — «Вогненна пристрасть», «Спокуслива розкіш», «Бузковий вечір», «Абрикосові сни», в категорії «Прет-а-порте» вигідно виділялися колекції «Лондонський денді», «Вишня в шоколаді», «Солодкі іриси». Схоже, дизайнери змагалися не тільки в ідеях та виконанні, а й у стилiстичних фiгурах.
У свою чергу, учениці-перукарки намагалися довершити образ моделей відповідними зачісками. Шарму «Капустяній леді», наприклад, додавало й те, що класичний стиль її зачіски з чіткими лініями вдало поєднувався із «таблеткою», зробленою з капустяного листка. Зачіска «Перлина ночі» втілювала собою всі принади морського царства — на чільному місці красувалися великі білі корали і морська зірка. Фольклорні мотиви зачіски «Нареченої степів» символізували джгутики, каракулі з волосся та ніжні букетики польових квітів. В образі «Гаряча паралельність» темне волосся перепліталося білою стрічкою, поєднуючи діловий та романтичний стилі.
Культура відштовхується від того, що кожна жінка — особистість, одяг і зачіска доповнюють її, мають бути гарними, зручними, обов'язково пасувати, створювати настрій. Ось, власне, і всі вимоги, які ставили перед конкурсантками викладачі, майстри та журі, до складу якого ввійшли провідні модельєри та конструктори з фабрик «Дана», імені Рози Люксембург, «Желань», «Ріто», викладачі Київського національного університету технологій та дизайну, Інституту післядипломної освіти працівників побутового обслуговування населення, студії зачісок «Володимир Тарасюк».
Зал був переповнений — зібралися майже всі учні училища, їхнi батьки, випускники найближчих шкіл, і це в той весняний день, коли температура за вікном була мінусовою, а в приміщенні училища стовпчик термометра ледь піднімався до +15, бо саме тоді цей навчальний заклад відключили від теплопостачання за несвоєчасну оплату опалення. Директор училища Світлана Добровольська вибачилася за цей прикрий факт перед своїми вихованцями і гостями, пояснивши, що бюджетних коштів на утримання училища, мабуть, як і кожного навчального та освітнього закладу, виділяється дуже мало, тож колектив викручується як може, аби забезпечити і пристойні умови для проведення програмних занять, і оволодіння професією.
«Тільки творчою сумлінною працею можна досягти успіху, — переконана Світлана Добровольська. — Професії швачки, кравця, вишивальниці, перукаря дуже необхідні, але й нелегкі. Крім основних знань, вони потребують великого терпіння і тонкого вміння. Якщо учні, що вступають до нашого училища, розуміють це, то навчання стає для них стежкою до захоплюючих вершин моди».