Трагедія сталася у Рахівському районі, що на Закарпатті. На свою батьківщину приїхав «відтягнутися» запорізький бізнесмен Ш. Для людей такого штибу без вояжу барами — який кайф? На одній з АЗС розпалений спиртним молодик влаштував дебош і на очах кількох міліціонерів продірявив кулями мікроавтобус, власник якого чимось не сподобався 35-річному гостю із Запоріжжя. Затим в одному з барів Ш. з друзяками нарвався на таку ж «круту» компанію. Під час бійки вирішив збити гонор суперникам і вистрелив у повітря. Погасло світло. Тієї миті повз бар проходив, на свою біду, 32-річний Юрій Мазар, «старлей» Рахівського райвідділу міліції. Одягнений у цивільне, без зброї, він усе ж таки повівся як професіонал — увійшов до бару і крикнув: «Припиніть бійку! Міліція!». На голос полетіла «сліпа» куля.
Доречно запитати: чому менти не вгомонили молодика ще на АЗС? Не відважилися, позаяк не сліпі: на «Тойоті» озброєного бізнесмена-розбишаки висіли номерні знаки серії, яка «доступна» лише членам колегії МВС, високим посадовцям міліцейського відомства. Саме завдяки цим номерам Ш., дременувши з бару, ігнорував вимоги всіх постів ДАІ зупинитися. Затримали вбивцю вже на території Львівської області, перекривши «їжаками» автомагістраль. Обабіч причаїлися автоматники у бронежилетах.
Вискочивши з салона легковика, розлючений Ш. кричав, що всіх, якщо не повбиває, то відправить за грати, зірвавши з офіцерів погони. На підтвердження своїх можливостей і повноважень пред'явив посвідчення... радника глави Адміністрації Президента!.. Подіяло, бо на місце затримання оперативно прибув тодішній головний міліціонер області. Аби не вскочити в халепу, він зв'язався з Києвом і доповів, що сталося. Реакція була логічною і прогнозованою: невдовзі з АП офіційно повідомили, аби посвідчення вважали фальшивим. Здали свого?..
У затриманого, зрештою, була купа інших, вельми інтригуючих, ксив: зокрема, члена уряду України, члена прес-клубу ДАІ МВС з правом безперешкодного проїзду на теренах рідної України попри правила, обов'язкові для «простих смертних» тощо. При собі Ш. мав i дозвіл на користування зброєю, підписаний тодішнім начальником Запорізької міліції генералом Сергієм Петренком. Вельми характерно, що міліція Запоріжжя паралельно розшукувала того ж таки Ш. — як основного підозрюваного хулігана, фігуранта кримінальної справи № 14970202!
Попри те, що Київ відмовився від свого протеже, чиясь владна рука і, вірогідно, голос впливали на процес розслідування у Рахівському районі. Кримінальну справу було порушено за статтею 119 ч. 1 (вбивство з необережності), хоча мало місце злісне хуліганство із застосуванням зброї, що карається суворіше. На суді Ш. стверджував, ніби він стріляти не хотів: тримав пістолет дулом догори, а в темряві хтось його вдарив по руці і пролунав постріл. Яким чином «самовільно» пістолет вистрелив двічі? Так у нього ж зносився механізм, пояснив підсудний трагічну ситуацію. Дружки на той час «попрацювали» з родичами вбитого Юрія Мазара. І суддя долучив до справи розписку матері: одержали, мовляв, десять тисяч доларів, претензій до Ш. вже ніяких... Таке коментувати важко!
Власне розслідування і перебіг судового процесу викликають сумніви у твердженні, начебто численні ксиви Ш. підробляв (даний епізод виділено в окреме провадження, яке нічим не закінчилося — принаймні іншої інформації добути не вдалося).
П'ять років позбавлення волі — вирок місцевого суду Рахівського району.
Гадаєте, Ш. дізнався, що таке нари і баланда? Де там! У судовому вердикті була рятівна для вбивці соломинка: ув'язнити звинуваченого лише тоді, якщо він упродовж найближчих півтора року скоїть новий злочин. З чиєї волі ця «гуманність»?
Рахівська прокуратура змушена була сказати своє «фе» безпрецедентній мінімізації покарання вбивці. Що вирішив апеляційний суд? Звісно ж, усе залишив без змін. А за кілька тижнів по цьому осуджений Ш. потрапив під амністію Президента України (так принаймні стверджує запорізька газета «МІГ»)...