Аджарія в облозі

      Президент Грузії Михайло Саакашвілі виконав свої обіцянки — всі шляхи фінансування аджарської влади перекриті: заморожено рахунки, закрито Батумський аеропорт (через що «миротворець» Лужков мав пробиратися на територію автономії через Туреччину), а також «золотоносну» митницю Сарпі на грузинсько-турецькому кордоні; іноземні судна відводяться з батумського порту в Поті. Таким чином, вважають спостерігачі, грузинська влада досягла головного — спрямувала фінансові потоки Аджарії в інші регіони.

      Ще в понеділок президент Грузії заявив: «Я не примирюся з тим, що в період свого правління Шеварднадзе допустив те, що жодна структура в Аджарії не підкорялася центральному керівництву Грузії.., що жодного тетрі (розмінна монета Грузії. — Авт.) з митниці Сарпі, що мiститься на території Аджарії, і з Батумського порту не надійшло в держбюджет Грузії. Тільки через це Грузинська держава щорічно втрачала 200—300 мільйонів доларів, які могли би піти на виплату зарплат і пенсій населенню країни». Перераховувати надходження у спільний грузинський казан Аджарія припинила в 2000 році, мотивуючи це тим, що центр заборгував їй трансферні виплати. Таким чином, резюмують аналітики, мета президента Саакашвілі полягала не в розв'язанні війни з непередбачуваними наслідками, а в закритті «чорної дірки в бюджеті».

      Але лідер Аджарської автономії Аслан Абашидзе не збирається здаватися. На допомогу він закликав свого московського друга Юрія Лужкова, який побажав стати посередником у вирішенні конфлікту. Хоча дипломат з Юрія Михайловича такий собі: він уже встиг заявити, що «ініціатива нагнітання обстановки йде не з Аджарії, а з Тбілісі». Звісно, це спричинило негативні відгуки Тбілісі. Появу Лужкова в Батумі прем'єр Зураб Жванія назвав «дивною», а його постать — не найкращим варіантом для виконувача ролі посередника, який має бути «доброзичливо налаштованим політиком». «Було б  доцільніше узгодити приїзд Юрія Лужкова в Аджарію з офіційним Тбілісі», — наводить зауваження грузинського урядовця агенція «Новини-Грузія». Хоча грузинський президент погодився зустрітися з московським мером.

      Тим часом уладнати стосунки з Асланом Абашидзе намагається глава парламенту Ніно Бурджанадзе, яка вчора прибула в Батумі разом з міністром держбезпеки Зурабом Адеїшвілі. Перед зустріччю вона озвучила основні тези, відстоювані власне Михайлом Саакашвілі: що в Аджарії повинні пройти нормальні парламентські вибори, а президент Грузії має право з'являтися в будь-якому її куточку. Метою її місії є домовитися з Абашидзе про його зустріч із Саакашвілі.

      На грузинсько-турецькому кордоні розпочалися спільні навчання, які, за запевненнями грузинської сторони, не мають нічого спільного з аджарським конфліктом і є звичайним плановим заходом.

      Незважаючи на актуальність аджарської теми, новиною №1 на деякий час стало повернення на батьківщину Костянтина Гамсахурдія, сина першого грузинського президента. Останні роки він разом із сім'єю жив у Швейцарії, а 12-річне вимушене вигнання перервав через бажання потрапити в новий грузинський парламент. «Я не приїжджав у Грузію, бо не хотів йти на компроміс із керівництвом Едуарда Шеварднадзе... Крім того, для мене наочним уроком стало повернення в Грузію мого батька», — зазначив Костянтин Гамсахурдія, натякаючи на обставини смерті Звіада Гамсахурдія, вбитого внаслідок військових сутичок. Письменник і перекладач Костянтин Гамсахурдія збирається балотуватися за списками руху «Свобода», де він значиться під першим номером. У політичних симпатіях Гамсахурдія тяжіє до нинішнього керівництва країни.