«Я не вмру, і не чекайте!»

29.05.2009

«Це все почалося ще три роки тому, — розповів «УМ» Андрій Паньо, селищний голова Свидниців, якому підпорядковане село Вовча Гора, де й живе бабуся. — З тих пір, як я прийшов на посаду, Ганна Гірняк постійно приходила до мене й просила про пам’ятник». За словами Андрія Васильовича, 83–річна жіночка дуже наполягала на своєму, мовляв, не зможе вмерти, поки належно не вшанують її побратимів — вояків Української Повстанської армії, з якими вона пліч–о–пліч боролася за незалежну Україну. 16–річна, відчайдушна дівчина була зв’язковою упівців у селі Вовча Гора. Пані Ганна й досі пам’ятає тих дев’ятьох, яким допомагала в боротьбі. «Це був сотник Дмитро Лядрик, Костянтин Льодак, Степан Качмар, Олексій Яремко, Петро Зудач, Михайло Зубач, Іван Зубач, Пилип Прус і Микола Твердохліб, — перерахувала бабуся імена для «УМ». — Я їх усіх пам’ятаю!»

Восени 1944 року її побратими переховувалися у стодолі. «Хтось їх видав, їхню криївку оточили. Упівців узяли у велике щільне оточення, — розповів «УМ» Андрій Паньо. — Вісьмох хлопців розстріляли на місці. Ще один, за переказами старожилів, сотник Калина (Дмитро Лядрик), проповз повз оточення у ліс». Його наздо­гнали через п’ять кілометрів від садиби, але він не здався ворогам і підірвав себе гранатою. У той час 16–річна Ганна була вдома. Після смерті вояків її допитували, але дівчина не зламалась. Вона вже тоді знала, хто видав упівців — це був її односелець. Але про того чоловіка говорить мало. «Я його знала, — пригадує бабуся. — Він поїхав до Польщі, і його вже немає серед живих».

Господарів маєтку, сім’ю, яка переховувала у стодолі упівців, вивезли в заслання. Їхня донька, яка в той страшний день була у Львові, через деякий час вийшла заміж і повернулась у рідний дім. Біля хати спорудили й освятили церкву. А тепер бабуся Ганна просить поставити там пам’ятний знак. «Я з ними воювала, я з ними дружила! — емоційно каже вона. — Коли помру, вони спитають, що я зробила. Тому дала слово, що буде цей пам’ятник!». Сільський голова Свидниців робить усе можливе, аби здійснити волю Ганни Гірняк. «Вона зі мною була на прийомі в голови Яворівського району, створено спеціальну комісію з даного питання, — каже Андрій Васильович. — Головний архітектор району вже навіть розробив проект пам’ятного знака».

Сьогодні сільська громада активно збирає гроші на монумент. Його планують установити в жовтні цього року на свято Покрови.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>