Знову сієш злочини, Пальміро?
Це вже не дрібненький інцидент —
під ножами ворога–вампіра
помирає молодий студент.
Це ж яким потрібно бути катом,
щоб безжально і без каяття
в Страсну ніч перед Христовим святом
відібрати в юнака життя!
Устає, як зомбі, з домовини,
промосковська фірмена чума,
молиться на дупу Катерини,
ніби в місті вже церков нема!
Десь тамує батько в серці рани,
мати з горя чайкою ячить,
а від Молдаванки до Фонтана
вся Одеса зганьблено мовчить.
Що ж, тепер хоч лаврами вінчайте,
хоч кричіть і плачте на весь рот,
не пробачить нам наруги Чайка —
український мужній патріот!
Я пишаюсь нашими синами,
що ідуть в майбутнє через ніч.
Вмер Максим, та він живе між нами
і гуртує знову горду «Січ».
Ну а ви, керманичі народу,
ті, що зверху, й ті, що на чолі,
ви коли оту чуму народу
вирвете з священної землі?